Справа № 22-11008/2007 Головуючий в першій
Категорія № 21 (2) інстанції -Пустовіт О.Г.
Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В. при секретарі - Гладиш К.І.
за участю : представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено, на його користь стягнуто з ВАТ «Суха Балка»:
· заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.-7.1994р. по 01.04.2001р. в розмірі - 22577, 56грн.;
· компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди (втраченого заробітку) в сумі - 16606, 59грн.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) стягнуто на користь позивача:
· заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.04.2001р. по 01.09.2006р. в розмірі - 30730, 01грн.;
· щомісячно стягувати на його користь з 01.09.2006р. по 1251, 52грн. до зміни обставин, які тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду із направленням справи на новий розгляд оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані вимоги п.п.1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999р. №137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим
внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; судом не враховано положення абз.5 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; судом не було перевірено відповідність сум перерахованих виплат з 01.03.2002р., 01.03.2003р., 01.03.2004р., 01.03.2005р., 01.03.2006р. вимогам ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» згідно яких розмір страхових виплат у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не повинен перевищувати граничну суму заробітної плати з якої справляються страхові внески до Відділення фонду.
Крім того, при ухваленні рішення судом порушені норми процесуального права, а саме - не враховано тримісячний термін позовної давності згідно ст. 233 КЗпП України; судом ухвалено рішення про стягнення сум заборгованості з юридичної особи, якої не існує.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга Відділення фонду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач працював у відповідача - ВАТ «Суха Балка» на посаді ГРОЗ у шкідливих умовах праці. Висновком ВТЕК від 07.01.1980р. йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40% з 07.01.1980р. по 11.12.1980р. При переогляд відсоток втрати працездатності змінювався і висновком ВТЕК від 15.03.1994р. йому встановлено 50% втрати професійної працездатності і визнано інвалідом 3 групи з 15.03.1994р. - безстроково.
Наказом №40 від 21.01.1980р. по ВО «Кривбасруда» позивачу призначено щомісячні суми у відшкодування шкоди в розмірі по 149руб. 56коп. (а.с. 64).
Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу незастосування відповідачем з 01 липня 1994р. до базової середньої заробітної плати коефіцієнту 2, на який збільшилися тарифні ставки (посадові оклади) на підприємстві.
Задовольняючи вимоги позивача в межах, що перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права ( ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним.
Суд першої інстанції не звернув уваги на норми ст. 71 ЦК 1963р. (з урахуванням правила п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.) та на роз'яснення, викладені в пунктах 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами), згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.
Відповідно до Закону від 23 вересня 1999р. № 1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особам, які потерпіли на виробництві, до 01 квітня 2001р. Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.
Однак, стягуючи з Відділення Фонду щомісячні страхові платежі за період з 01 квітня 2001р. до 01 вересня 2006р., суд не звернув уваги на це правило та не встановив, чи дотримано позивачем строк позовної давності при пред'явленні вимог до Фонду з урахуванням наведених мотивів.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, ч.1 п.5 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити повністю.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.