Справа № 22-10445/2007 Головуючий в першій
Категорія № 40 (4) інстанції - Водоп'янов С. М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня 06 дня колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В. при секретарі - Гладиш К.І.
за участю : представника позивача ОСОБА_2 представників відповідача Малого Олександра Володимировича та Гуторової Ангеліни Вікторівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення не донарахованої матеріальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
08 листопада 2005 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ВАТ «Суха Балка» про стягнення не донарахованої матеріальної допомоги. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що понад 15 років працював підземним прохідником у відповідача і 10 жовтня 2005 року був звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно наказу про припинення трудового договору №3 від 10.10.2005р. відповідач зобов'язаний йому, на підставі п.4.11 колективного договору на 2005 рік, виплатити матеріальну допомогу в розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат.
Відповідач для розрахунку середнього заробітку застосував два останніх місяці роботи - серпень і вересень 2005 року. Але він перебував у відпустці і хворів на протязі чотирьох місяців - червня, липня, серпня і вересня 2005 року.
Згідно абз.6 п.2 «Порядку розрахунку середньої заробітної плати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. відповідач не мав права робити розрахунок середнього заробітку за останні чотири місяці. Крім того, на його заяві про виплату матеріальної допомоги, керівник структурного підрозділу відповідача дав згоду на розрахунок середнього заробітку за період останніх повних два місяці його роботи - квітень і травень 2005 року.
Просив суд стягнути з відповідача не донараховану суму матеріальної допомоги в сумі 6968, 28грн. і компенсацію за моральну шкоду в сумі 5000грн.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. На користь позивача стягнуто з ВАТ «Суха Балка» не донарахована матеріальна допомога в сумі 6968, 28грн. і моральна шкода в сумі 2000грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права; суд
проігнорував доводи відповідача про те, що позивач перед своїм звільненням у серпні та вересні 2005 року працював 9 днів - з 03 по 15 вересня 2005 року підсобним робочим; не перевірив пояснення позивача і його представника про те, що позивач у вересні 2005 року взагалі не працював; суд вирішив справу всупереч Закону України «Про оплату праці» і Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, без врахування і оцінки всіх доказів, що є у справі.
Крім того, в мотивувальній частині рішення суд не зазначив мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися заперечення відповідача; в резолютивній частині рішення не зазначений строк набрання ним законної сили та порядок його оскарження; в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди позивачу через дії відповідача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Суха Балка» - підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про стягнення не донарахованої матеріальної допомоги в сумі 6968, 28грн. та моральної шкоди в сумі 2000грн. суд першої інстанції послався на те, що позивач, який проробив на підприємстві більше 15 років у шкідливих умовах праці, довів суду законність своїх вимог викладених в позові.
Але висновки суду не відповідають обставинам справи, що як вважає колегія суддів, призвело до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1. з 08.06.1976р. згідно до наказу від 18.06.1976р. №25 був прийнятий на роботу до відповідача і працював до дня звільнення - 10 жовтня 2005 року за професіями електрослюсаря по ремонту гірничого обладнання і прохідником та має безперервний стаж підземного робочого від 15 і більше років і ці обставини не оспорюються сторонами.
Відповідно до п.4.11 Колективного договору ВАТ «Суха Балка» на 2005 рік, який передбачає, що при звільненні працівника у зв'язку з виходом на пенсію виплачується одноразова матеріальна допомога для підземних працівників при безперервному стажі роботи від 15 і більше років в ВАТ і відсутності порушень трудової дисципліни в розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат (а.с. 61) відповідач нарахував одноразову матеріальну допомогу у розмірі 4291, 98грн., виходячи із тарифної ставки прохідника 65, 03грн. за серпень і вересень 2005р. (а.с. 3 - оборот).
При цьому відповідач правильно провів розрахунок середньомісячного заробітку позивача, згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100 із змінами і доповненнями (далі - Порядок). А саме, п.2 Порядку, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата у зазначеному випадку обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата; якщо протягом останніх двох календарних місяці працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місці роботи, якщо протягом цих місяців працівник не відпрацьовував жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п.4 цього Порядку.
Згідно п.4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених у цьому пункті виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника. Так як позивач працював з 03 по 15 вересня 2005 року зі збереженням заробітної плати, виплати які він отримав за ці дні не повинні враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати позивача. А у червні-липні 2005 року, що передували звільненню позивач не працював, так як був у щорічній відпустці, таким чином відповідач виходячи з останнього абзацу п.4 Порядку, де
зазначено, що коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з тарифної ставки, - правильно провів розрахунок одноразової матеріальної допомоги позивачу виходячи із його тарифної ставки прохідника 65, 03грн. та робочих днів за два останніх передуючих звільненню місяці ( 22 вересня і 22 серпня) 65, 03 х 22 дні (22 вересня + 22 серпня : 2) х 3 вірно нарахував 4291, 98грн.
Доводи позивача в позові з яким погодився суд про те, що середня заробітна плата позивача повинна розраховуватися не за серпень-вересень 2005 року, не за червень-липень 2005 року, а за квітень-травень 2005 року, коли позивач працював тому, що як вважає позивач і з ним погодився суд першої інстанції, абзац 6 п.2 Порядку зазначає, що час протягом якого працівник згідно з чинним законодавством, або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду - необгрунтовані тому, що ця норма застосовується тільки у випадку, коли працівник з поважних причин не працював ні в останні 2 календарних місяці роботи, ні в попередні 2 місяці роботи, але позивач з 03 по 15 вересня 2005 року, ще перед своїм звільненням, працював підсобним робочим зі збереженням середнього заробітку.
Посилання позивача в позові також на те, що адміністрація відповідача не по заяві про виплату матеріальної допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, дала згоду на розрахунок середнього заробітку за період останніх повних місяці його роботи квітень-травень 2005 року (а.с. 5) безпідставні, згідно посадової інструкції начальник ОНОТ Моругов Ю.К., якому адресована заява позивача, не уповноважений давати вказівки по проведенню розрахунків по нарахуванню матеріальної допомоги при звільненні.
Таким чином позивач ОСОБА_1. не довів свого позову, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України і його позов не підлягає задоволенню.
Оскільки не підлягає задоволенню позов в частині стягнення не донарахованої матеріальної допомоги, колегія судців вважає, що за вище зазначених обставин не підлягає задоволенню і позов про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ "Суха Балка" - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 травня 2006 року -скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення не донарахованої матеріальної допомоги відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.