Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання   Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача  за первісним позовом Лях Н.В. за довіреністю від 04.04.2006р. №1

від відповідача за первісним позовом не з'явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 

на рішення  господарського суду Миколаївської  області від  18 серпня  2006  року

у справі №6/252/06 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агронафтосервіс”

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 

про визнання договору оренди дійсним  

та за зустрічним позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агронафтосервіс”

про зобов'язання повернути в натурі комплекс будівель та споруд, - 

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ „Агронафтосервіс” звернулось до  господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання дійсним з моменту укладання договору оренди комплексу АЗС від 10 грудня 2004 року, укладеного між ТОВ „Агронафтосервіс” і СПД-фізичною особою ОСОБА_1.

          В свою чергу, СПД -фізичною особою ОСОБА_1. поданий зустрічний позов до ТОВ „Агронафтосервіс” в якому заявлені вимоги зобов'язати  ТОВ „Агронафтосервіс” повернути СПД-фізичній особі ОСОБА_1. в натурі комплекс будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1,  майно та документи, перелік яких наведений у зустрічній позовній заяві.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2006 року у справі №6/252/06 (суддя Ткаченко О.В.) позов ТОВ „Агронафтосервіс”  задоволений. У задоволенні зустрічного позову СПД-фізичної особи ОСОБА_1. відмовлено.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції задовольнив позов ТОВ „Агронафтосервіс” з огляду на вимоги ч.2 ст.220 ЦК України, оскільки сторони за укладеним між ними договором оренди комплексу АЗС від 10.12.2004р. домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, договір тривалий час виконувався сторонами, але орендодавець за договором відмовився від його нотаріального посвідчення. Одночасно суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічного позову з огляду на те, що відсутність домовленості сторін щодо порядку використання амортизаційних відрахувань не може бути підставою для визнання договору нікчемним, оскільки договір тривалий час виконувався сторонами без вказаної умови без настання негативних наслідків для прав і обов'язків сторін по договору. Відсутність державної реєстрації також не може бути підставою для визнання договору нікчемним і перешкодою для визнання угоди дійсною, оскільки такі наслідки законодавством не передбачені.

          В апеляційній скарзі СПД-фізична особа ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким зустрічний позов СПД-фізичної особи ОСОБА_1. задовольнити, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального права. 

          За доводами скаржника, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин ч.2 ст.220 ЦК України, оскільки сторони за договором оренди від 10.12.2004р. не домовилися щодо усіх істотних умов договору (факт домовленості не підтверджується письмовими доказами) та не відбулося часткове виконання договору позивачем за первісним позовом щодо сплати орендної плати. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини щодо ухилення (чи не ухилення) скаржника від укладання договору оренди. Окрім того, скаржник посилається на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ст.216 ЦК України, встановивши при цьому, що спірний договір не був нотаріально посвідчений, а також відсутня державна реєстрація цього правочину.

          Представник ТОВ „Агронафтосервіс” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, що наданий представником у судовому засіданні.

          Скаржник (СПД-фізична особа ОСОБА_1) про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, але у судове засідання не з'явився, тому апеляційна скарга розглянута за його відсутністю. 

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника ТОВ „Агронафтосервіс”, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке:

Як встановлено матеріалами справи, 10.12.2004р. між СПД-фізичною особою ОСОБА_1. (Орендодавець) і ТОВ „Агронафтосервіс” (Орендар) укладений договір оренди комплексу АЗС, предметом якого є регулювання правовідносин сторін, пов'язаних із передачею Орендодавцем Орендарю у строкове платне користування комплексу АЗС, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_2 загальною площею 28, 6 кв.м., вартістю 15129 грн.

Розмір орендної плати за умовами цього договору становить 900 грн. на місяць, та Орендар за умовами цього договору зобов'язаний самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкта, що орендується, протягом строку оренди, нести всі витрати з експлуатації об'єкта, що орендується, за власний рахунок усувати несправності комунікацій об'єкта (п.п.5.1., 7.1. договору). 

Відповідно до умов п.4.1. договору, строк оренди становить п'ять років з моменту передачі об'єкта Орендарю, а умовами п.8.6. договору передбачено, що об'єкт повинен бути переданий Орендодавцю у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального природного зносу.

Разом з тим, матеріалами  справи встановлено, що 13.12.2004р. сторони підписали акт прийому-передачі об'єкта оренди і господарського майна, а 12.12.2004р. уклали додаткову угоду до договору, якою доповнили договір оренди пунктом 5.6. наступного змісту: послуги зв'язку сплачуються згідно виписаного рахунку за місяць (а.с.12).  Наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 14.12.2004р.НОМЕР_1 свідчить про сплату Орендарем Орендодавцю орендної плати в розмірі 8000 грн. (а.с.11). 

В подальшому в процесі дії укладеного між сторонами договору оренди сторони дійшли згоди щодо збільшення орендної плати за цим договором до 1017 грн. на місяць, про що 10.01.2005р. уклали додаткову угоду до договору оренди, якою змінили п.5.1. договору; сторони дійшли згоди щодо необхідності здійснення робіт і заходів для введення в експлуатацію об'єкта оренди, про що 14.01.2005р. уклали додаткову угоду до договору оренди, в якій наведений перелік всіх здійснених на об'єкті робіт; сторони дійшли згоди щодо необхідності капітального ремонту трубопроводів ТРК, про що 16.01.2005р. уклали додаткову угоду до договору оренди (а.с.41-43). 31.12.2005р. між сторонами проведений взаємозалік заборгованості, про що складений відповідний акт, який є невід'ємною частиною договору оренди, і згідно з яким, Орендарем шляхом взаємозаліку погашена його заборгованість з орендної плати в сумі 3368,62 грн. (а.с.10).

Таким чином встановлені обставини свідчать про досягнення між сторонами домовленості щодо  об'єкту оренди, щодо строку  дії договору оренди, щодо орендної плати, щодо відновлення орендованого майна та умов його повернення Орендодавцю, а також свідчать про часткове виконання договору сторонами.

Але, матеріали справи також свідчать, що в порушення вимог  ч.2 ст.793 ЦК України, укладений між сторонами договір не посвідчений нотаріально, а відповідно до вимог ч.1 ст.220 ЦК України недотримання сторонами передбаченої законом нотаріальної форми договору призводить до його нікчемності. Разом з тим, ч.2 ст.220 ЦК України надає суду право визнати дійсність нотаріально не посвідченого договору, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови,  підтверджені письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата, з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. 

Між тим, як встановлено матеріалами справи,  у договорі оренди передбачені умови щодо об'єкту оренди, умови щодо строку його дії, умови щодо орендної плати, а також умови щодо відновлення орендованого майна та умови його повернення Орендодавцю, більш того, матеріалами  справи встановлено часткове виконання сторонами цього договору, а тому відсутність домовленості сторін щодо порядку використання амортизаційних відрахувань не може бути підставою для визнання договору нікчемним, тим більш, що договір тривалий час виконувався сторонами без вказаної умови без настання негативних наслідків для прав і обов'язків сторін по договору.  

Наявні у матеріалах справи листи Орендаря  із доказами їх отримання  Орендодавцем, свідчать про неодноразове звернення Орендаря до Орендодавця з вимогою нотаріального посвідчення укладеного між ними договору оренди (а.с.16-21). Лист Орендодавця, який отриманий Орендарем 06.05.2006р. за вх.НОМЕР_2 свідчить про відмову Орендодавця від нотаріального посвідчення договору оренди (а.с.25).

З огляду на викладене,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ТОВ „Агронафтосервіс” з огляду на вимоги ч.2 ст.220 ЦК України, а отже і про відмову у задоволенні зустрічного позову СПД-фізичної особи ОСОБА_1. 

Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність державної реєстрації спірного договору оренди не може бути підставою для визнання договору нікчемним і перешкодою для визнання договору дійсним, оскільки такі наслідки законодавством не визначені.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, правовим нормам діючого законодавства, а тому підстави для скасування судового рішення і задоволення апеляційної скарги СПД-фізичної особи ОСОБА_1. відсутні.

Доводи скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів  домовленості сторін щодо всіх істотних умов спірного договору, доказів його виконання Орендарем, доказів ухилення Орендодавця від нотаріального посвідчення спірного договору не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи документами (а.с.9-14, 16-23, 42).

Доводи скаржника щодо незастосування судом першої інстанції ст.216 ЦК України є недоцільними, оскільки вимогами ст.216 ЦК України встановлені правові наслідки недійсності правочину, а спірний договір оренди не визнаний недійсним судом першої інстанції. 

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області  від 18 серпня  2006 року у справі №6/252/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта  підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1  -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.