Справа №22ц-11128                                       Головуючий у і інстанції Прасолов В.М. 

Категорія - 32                                                                                 Доповідач Неклеса В.І.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року червня об колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області:

у складі       головуючого судді:      Неклеси В.І.

суддів:      Братіщевої Л. А.,   Митрофанової Л. В. при секретарі:      Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Саксаганського районного суду м.   Кривого Рогу від 12.10.2006 року та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат" на додаткове рішення Саксаганського районного суду м.   Кривого Рогу від 27 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання особи такою,   що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності і усунення перешкод в користуванні власністю.

Особи,   що беруть участь у справі: представник позивача ОСОБА_3,   відповіжач: ОСОБА_2,   представник ВАТ „КЗРК"- Шані на Ірина Володимирівна.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2005 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_2. про визнання його таким,   що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 на підставі   ст.   71 ЖК України,   оскільки відповідач з липня 2002 року в квартирі не проживає і живе зі своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_2

В грудні 2005 року відповідач ОСОБА_2. подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1. про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі   ст.    ст.   16,  2б1,  321,  355 3б8,  386,  387,  392 ЦК України,     ст.  64 ЖК України та   ст.  15 ЗУ „Про власність" від 07.02.199і року.

Зустрічна позовна заява неодноразово доповнювалася та уточнювалася.

В останній редакції зустрічної позовної заяви відповідач ОСОБА_2. просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на ½  частину вказаної квартири зі стягненням з нього на користь ОСОБА_1. ½ частини вартості цієї квартири,   вселити його в квартиру АДРЕСА_1 з покладенням зобов'язання на ОСОБА_1. про передачу йому ключа від квартири та не чинити йому перешкод в користуванні квартирою.

Також просив визнати недійсним запис № 4329 в реєстраційній книзі № 11,   сторінка 219 ВІД ОЗ березня 1992 року в КП „Криворізьке БТІ ".

В обґрунтування зустрічного позову відповідач вказував,   що він є членом однієї великої сім'ї,   в якій проживали його мати ОСОБА_4.,   батько ОСОБА_5.,   дід ОСОБА_6. та баба ОСОБА_1. у квартирі АДРЕСА_1.

В 1992 році він жив у спірній квартирі разом зі своєю бабою - відповідачкою по справі однією сім'єю. Відповідачка без його згоди або згоди його матері викупила квартиру і стала її власником,   тим самим порушила його права на 1/2 частину спірної квартири.

Про порушення свого права на частину квартири він дізнався в серпні 2005 року з позовної заяви про визнання його таким,   що втратив право користування спірною квартирою.

Посилаючись на вказані обставини просив зустрічний позов задовольнити,   в позові ОСОБА_1. відмовити.

Рішенням Саксаганського районного суду м.   Кривого Рогу від 12.10.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1задоволено.

Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1   укладений 19 лютого 1992 року між ОСОБА_1. та ЖКО № з УСП виробничого об'єднання „Кривбасруда".

Визнано недійсним запис № 4329 за №11 в реєстраційній книзі КП „Криворізьке БТІ".

Визнано за ОСОБА_2. право спільної сумісної власності з ОСОБА_1. на квартиру АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_1. усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2. права власності на квартиру АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_2. ключі від цієї квартири.

Вселено ОСОБА_2. у квартиру АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. вартість 1/2 частини цієї квартири,   сплаченої 19 лютого 1992 року.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати по сплаті держмита у розмірі 158 грн. 50 коп.

Додатковим рішенням Саксаганського районного суду м.   Кривого Рогу від 27 грудня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 1/2 частину сплаченої ОСОБА_1. вартості квартири АДРЕСА_1 - 703 грн. 02 коп.

На рішення Саксаганського районного суду м.   Кривого Рогу від 12.10.2006 року ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу,   в якій просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення про задоволення її позову і про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. посилаючись на те,   що на момент придбання в 1992 році спірної квартири ОСОБА_2. був неповнолітнім і придбати квартиру не міг,   а у відповідності до   ст.  14 ЦК України (редакція 1963 року) наймач мав право викупити займану ним квартиру за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.

В апеляційній скарзі представник відповідача ВАТ „КЗРК" просить скасувати додаткове рішення суду,   оскільки суд не встановив ринкову вартість спірної квартири на момент розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах позовних вимог,   колегія суддів вважає,   що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,   що ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу

від 19 лютого 1992 року,   укладеного між ЖКО № з УСП П\0 „Кривбасруда" та нею.

На момент купівлі вказаної квартири в цій квартирі в особовому рахунку значився в 1992 році неповнолітній ОСОБА_2.,   1977 року народження ,   як внук ОСОБА_1.

З липня 2002 року ОСОБА_2.,   після вступу до шлюбу,   в спірній квартирі не проживає,   став проживати зі своєю дружиною за другою адресою: АДРЕСА_2

Виходячи із вказаних обставин,   суд дійшов висновку,   що ОСОБА_2. є співвласником спірної квартири і не проживав в ній з липня 2002 року в зв'язку з неприязненими відносинами з ОСОБА_1. На підставі такого висновку,   районний суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. втратившим право користування спірною квартирою на підставі   ст.  71 ЖК України і задовольнив зустрічний позов на підставі п.9 Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду,   їх утримання і ремонт,     ст.  64 ЖК України і   ст.  15 ЗУ „Про власність".

Колегія суддів вважає,   що рішення та додаткове рішення районного суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення в межах позовних та зустрічних позовних вимог відповідно до п.3 ч.1   ст.  309 ЦПК України.

Згідно   ст.  71 ЖК України,   при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців,   цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем,   а в разі спору-судом. 

Із акту від іб серпня 2005 року та показань свідків ОСОБА_7. і ОСОБА_8. видно,   що ОСОБА_2. з липня 2002 року не став проживати у спірній квартирі в зв'язку з вступом його до шлюбу.

Вказані обставини свідчать про те,   що ОСОБА_2. не проживав у спірній квартирі з липня 2002 року не в зв'язку з виникненням неприязнених відносин між ним та ОСОБА_1.,   а з інших підстав,   тобто добровільного переходу в інше жиле приміщення зі своєю сім'єю,   а тому,   в задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 на підставі   ст.  71 ЖК України необхідно відмовити.

Відповідно до п.9 Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду,   їх утримання і ремонт,   громадянин,   який бажає придбати у власність займану квартиру (будинок) подає заяву за місцем проживання до виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів або адміністрації підприємства,   об'єднання,   організації у віданні або власності яких перебуває будинок. До заяви додається письмова згода членів сім'ї,   проживаючих разом з ним,   на придбання квартири (будинку) у його власність і довідка з місця проживання про склад сім'ї.

Згідно ч.2   ст.  64 ЖК України,   до членів сім'ї наймача належать дружина наймача,   їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб,   якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

З матеріалів справи вбачається,   що ОСОБА_2. є внуком ОСОБА_1. і згідно вимог закону не відноситься до членів її сім'ї.

Відповідач ОСОБА_2. не надав суду доказу про визнання його членом сім'ї ОСОБА_1. відповідно до ч.2   ст.  64 ЖК України.

На момент укладення договору купівлі-продажу спірної квартири від 19 лютого 1992 року,   ОСОБА_2. був неповнолітнім і проживав зі своєю бабусею ОСОБА_1. у спірній квартирі за згодою його матері

Згідно  ст. 11,  ч.1  ст. 13 ЦК України (редакція 1963 p.) дієздатність громадян наступає після досягнення і8 літнього віку.

Неповнолітні віком від 15 до і8 років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків або піклувальників.

Захист прав та інтересів неповнолітніх дітей,  як зазначено в  ст. бо КпШС України,  лежить на їх батьках,  які діють без особливих на то повноважень.

Відповідно до  ст. 61 КпШС України,  батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей,  піклуватися про їх здоров'я,  фізичний,  духовний і моральний розвиток,  навчання,  готувати їх до праці.

Виходячи з вимог зазначених законів та обставин справи,  колегія суддів приходить до висновку,  що ОСОБА_2.,  який був неповнолітнім на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири,  не міг бути членом сім'ї своєї бабусі ОСОБА_1.,  а тому його згода на купівлю спірної квартири не була необхідною і його права на проживання в цій квартирі не були порушені укладенням вказаного договору.

Таким чином,  колегія суддів вважає,  що підстав передбачених законом для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2. немає,  а тому в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307, п.3 ч.1  ст. 309,   ст.  ст. 313, 316 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1та Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м.  Кривого Рогу від 12 жовтня 200б року та додаткове рішення цього ж суду від 27 грудня 200б року скасувати і постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання його втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1,  про визнання в цій частині договору купівлі-продажу квартири від 19.02.1992 року недійсним,  про визнання недійсним запису №4329 ВІД 03.03.1992 року в реєстраційній книзі КП „Криворізьке БТІ",  про стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 1/2 частини вартості квартири АДРЕСА_1,  про вселення в цю квартиру та про покладання зобов'язання на ОСОБА_1. про усунення перешкод в користування цією квартирою,  -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.