СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 чевня 2006 року | Справа № 2-26/5261.2-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Черткової І.В.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Бабін Олексій Олександрович, довіреність № 102 від 15.03.06;
3-ої особи: Аметов Юрій Леонідович, довіреність № 6515/9/10 від 05.04.06, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
3-ої особи - Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради: не з'явився;
3-ої особи - Фонд державного майна України: не з'явився;
3-ої особи - Державний комітет зв'язку та інформатизації України: не з'явився;
3-ої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Кримтел": не з'явився;
3-ої особи - Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 18.04.2006 року у справі № 2-26/5261.2-2006
за позовом Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Р. Люксембург, 1,Сімферополь,95000; вул. Т. Шевченка, 18,Київ 30,01030)
3-ті особи: Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
Державний комітет зв'язку та інформатизації України (вул. Хрещатик, 22,Київ 1,01001)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Кримтел" (вул. 1 Кінної Армії, 21а-51,Сімферополь,95000)
Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про про про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні; за зустрічним позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
до Сімферопольської міської Ради
про визнання права власності, виключення з реєстру комунальної власності, визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2006 р. по справі № 2-26/5261.2-2006 (суддя Проніна О.Л.) позов Сімферопольської міської ради до ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ „Укртелеком”, 3 особи: Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, Фонд державного майна України, Державний комітет зв’язку та інформатизації України, Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія „Кримтел”, Фонд майна Автономної Республіки Крим, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, про визнання права власності та усуненні перешкод у користуванні задоволено повністю. Позов ВАТ „Укртелеком” про визнання права власності залишено без задоволення. За Сімферопольською міською радою визнано право комунальної власності на наступне майно: будівлі по вул. Р. Люксембург, 11, у м. Сімферополі, будівлю АТС по просп. Перемоги, 56, у м. Сімферополі, будівлю АТС в Південно-східній Промзоні по вул. Героїв Сталінграда, 6, у м. Сімферополі, позаквартальні мережі по вул. Ломоносова (довжина траси 220 м/п., 4 колодязі) у м. Сімферополі, інженерні мережі по вул. Кечкеметській у м. Сімферополі (мережі зв’язку м/п. 267, 5 колодязів від просп. Перемоги до вул. Б. Куна), інженерні мережі в мікрорайоні „Свобода” в м. Сімферополі (довжина мережі 2832 м/п., мікрорайони „Свобода”, „вул. Бородіна”, 57 колодязів), інженерні мережі в мікрорайоні 12 „А” у м. Сімферополі (телефонізація довжиною траси 2574 м/п., мікрорайони „Героїв Сталінграда”, „Маршала Жукова”, 51 колодязь), інженерні мережі в мікрорайоні 12 „А”, к. 346, кв. 2, у м. Сімферополі (довжина траси 437 м/п., 9 колодязів), інженерні мережі по вул. Суходільна у м. Сімферополі (довжина траси 1785 м., вся траса від просп. Перемоги до вул. Суходільна, 36 колодязів), кабельну лінію зв’язку НУП-1 (довжина траси 4142 м/п.,83 колодязя по вул. Воровського), ОКХ по вул. Титова в м. Сімферополі (мережі зв’язку довжиною траси 321 м/п., 6 колодязів, мережі Обласної дитячої лікарні), ОКХ по вул. Надінського у м. Сімферополі (телефон, довжина траси 180 м/п., 3 колодязя мережі до Обласного будинку інвалідів), ОКХ по вул. Беспалова у м. Сімферополі (телефон, довжина траси 371 м/п, 7 колодязів), ОКХ по вул. Беспалова в м. Сімферополі (довжина траси 712 м/п., 14 колодязів).
Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” зобов’язано усунути перешкоди в користуванні Сімферопольською міською радою зазначеним майном. З ВАТ „Укртелеком” стягнуто на користь Сімферопольської міської ради 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 311 від 05.11.1991 р. „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю” до комунальної власності віднесений, зокрема, й нежитловий фонд рад народних депутатів. На виконання Постанови № 311, Верховною Радою Автономної Республіки Крим 29.06.1992 р. була прийнята Постанова „Про розмежування майна державної (АР Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)” від 29.06.1992 р. № 110-1, якою до комунальної власності віднесені всі вбудовано-прибудовані та окремі приміщення зв’язку, побудовані за рахунок 6,4-8 % відрахувань від державного житлового будівництва.
Законом Української РСР „Про власність”, який був чинним на момент прийняття зазначеної Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 110-1, всі вбудовано-прибудовані та окремі приміщення зв’язку, побудовані за рахунок 6,4 - 8 % відрахувань від державного житлового будівництва, передбачено, що розмежування майна між власністю Кримської АРСР провадиться у порядку, який встановлено законодавчими актами цієї республіки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні об’єкти та мережі зв’язку були побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету та були передані на баланс комунальних підприємств, що належать до комунальної власності та ніколи не перебували на балансі Українського державного підприємства електрозв’язку (арк. 8 Рішення).
Не погодившись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 18.04.2006 р. по справі № 2-1/5261.2-2006 та прийняти нове рішення, яким в позові Сімферопольської міської ради відмовити, а позов ВАТ „Укртелеком” задовольнити.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта належним доказом, що підтверджує належність майна до комунальної чи державної власності є рішення Кабінету Міністрів України або органу, уповноваженого управляти державним майном, а не джерело фінансування будівництва або створення майна.
Крім того, у апеляційній скарзі ВАТ „Укртелеком” посилається на наступні судові рішення:
- рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2005 року у справі №2-1/3214.1-2005 та №2-1/3218.1-2005 за позовом ТОВ „ВК „Кримтел” до Сімферопольської міської ради, ВАТ „Укртелеком”, третя особа –Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради про спонукання до укладення договору оренди, у задоволенні позову ТОВ „ВК „Кримтел” відмовлено. Предметом розгляду вказаної справи також було спірне майно, а саме приміщення, що розташовані за адресами: м. Сімферополь, проспект Перемоги, 56 та вул. Р. Люксембург, 11. Підставою, що послужила для відмови у позові було, те що Сімферопольська міська Рада не є власником спірного приміщення, а тому не може виступити орендодавцем по договору, оскільки це приміщення було передано ВАТ „Укртелеком” у власність;
- рішення господарського суду м. Києва 10.03.2005 року у справі № 3/257-2/345 за позовом ТОВ „ВК „Кримтел” до Міністерства транспорту зв’язку України, третя особа –ВАТ „Укртелеком” про визнання недійсними наказів Державного комітету зв’язку та інформатизації № 109 від 31.05.2002 та № 111 від 03.06.2002. Предметом розгляду вказаної справи були нормативні акти Держкомзв’язку України, що доповнювали накази Держкомзв’язку України від 23.12.1999 р. № 150 та від 27.12.1999 р. № 155, яким затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком” та прийнято рішення щодо створення ВАТ „Укртелеком” на базі цілісного майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком”. Зазначеним рішенням суду було встановлено, що приміщення, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, проспект Перемоги, 56, вул. Г. Сталінграду, 6, знаходились на балансі Державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком” та передавались у власність Відкритому акціонерному товариству „Укртелеком” з моменту його державної реєстрації;
- рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2004 у справі № 6/282, в якій брали участь ті самі сторони –ВАТ „Укртелеком” (позивач), Сімферопольська міська рада (відповідач), зокрема встановлено:
„До корпоратизації, відповідно до статуту Українського державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком”, майно підприємства було державною власністю і належало йому на правах повного господарського відання, у тому числі, й приміщення АТС по вул.. Р. Люксембург, 11, проспекту Перемоги, 56, вул. Героїв Сталінграду, 6, Аральській, 71, телефонні каналізації у м. Сімферополі.” (абз. 7 стор. 3 рішення) „...з моменту державної реєстрації позивача майно, що входило в цілісний майновий комплекс Українського державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком”, є власністю Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (абз. 2 стор. 4 рішення).
У судове засідання 13.06.2006 року представники Сімферопольської міської ради та третіх осіб не з’явились, про час та місце повідомлені належним чином.
Сімферопольська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Кримтел” та Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради направили до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Судова колегія відхилила це клопотання, оскільки стороною та третіми особами не було надано доказів про наявність поважних причин для відкладення судового розгляду. Крім того, вказані особи були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, їх явка не була визнана обов’язковою.
Заслухавши пояснення представника Відповідача та третьої особи, дослідивши та перевіривши матеріали справи у їх сукупності, колегія вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 18.04.2006 по справі № 2-26.5261.2-2006 скасуванню з наступних підстав.
Статтею 31 Закону України „Про власність” встановлено, що до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Постановою Верховної Ради України від 26.03.1991 № 885-ХІІ „Про введення в дію Закону України „Про власність” п. 5 встановлено, що розмежування майна між власністю Української РСР, власністю відповідно Кримської АРСР, областей, м. Києва забезпечує Рада Міністрів України за участю Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів. Розмежування майна між власністю Кримської АРСР та адміністративно-територіальних одиниць АРСР провадиться у порядку, який встановлюється законодавчими актами цієї республіки.
Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що розмежування майна між власністю Кримської АРСР, враховуючи наявні на її території об’єкти загальнодержавної власності, без прийняття відповідних рішень Радою Міністрів України, провадиться у порядку, який встановлено законодавчими актами цієї республіки є помилковим та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 „Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю” № 311 до об’єктів комунальної власності у сфері зв’язку віднесено магазини та кіоски „Союздруку”.
Судом першої інстанції невірно прийнято до уваги посилання Сімферопольської міської ради на Постанову Верховної Ради АР Крим „Про розмежування майна державної (АР Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)” від 29.06.1992 р. № 110-1, оскільки відповідно до ч.2 ст. 135 Конституції України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Постанова Верховної Ради АР Крим „Про розмежування майна державної (АР Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної) від 29.06.1992 р. № 110-1 не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 „ Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю”.
Також, зазначена постанова Верховної Ради АР Крим суперечить абз. 2 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.1998 № 147/98-ВР, якими встановлено, що рішення про передачу нерухомого майна у комунальну власність приймається Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, частинами 2 та 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону, встановлено визнати таким, що втратив чинність, пункт 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінету Міністрів України в місячний термін після опублікування цього Закону: привести свої рішення у відповідність з цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Враховуючи викладене, юридичні підстави для винесення Верховною радою Автономної республіки Крим чи Сімферопольською міською радою рішень про передачу об’єктів до комунальної власності перестали існувати у зв’язку з набранням чинності вищевказаним Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 р. № 316 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим” затверджено перелік розташованих на території АРК підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств та інших підвідомчих КМУ органів державної виконавчої влади. До даного переліку віднесено КРПЕ „Кримтелеком”, управління яким знаходиться в сфері управління Міністерства зв’язку, правонаступником якого є Держкомзв’язку.
23.12.1999 р. Держкомзв’язку України видав наказ № 150, яким затвердив акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком”.
Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу встановлено, що вартість майна, яке підлягає передачі у статутний фонд ВАТ „Укртелеком” становить 2 508 252 000 грн.
До Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу було складено Додаток з переліком індивідуально визначеного майна, що передається до статутного фонду ВАТ „Укртелеком”.
Відповідно до витягу з Додатку до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, до статутного фонду ВАТ „Укртелеком” було передано і спірне майно: приміщення, розташовані у м. Сімферополі по вул. Р. Люксембург, 11, пр. Перемоги, 56, вул. Героїв Сталінграду, 6, вул. Аральській, 71, а також телефонні каналізації.
27.12.1999 р. Держкомзв’язку України видав наказ № 155, яким створив ВАТ „Укртелеком” на базі цілісного майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком”, відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 „Про корпоратизацію підприємств”.
У п. 2 зазначеного Указу встановлено, що засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.
Згідно з п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 р., з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи та пасиви підприємств, структурного підрозділу (одиниці), переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство є правонаступником прав та обов’язків корпоратизованого підприємства.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про власність”, право колективної власності виникає, в тому числі, в результаті перетворення підприємств в акціонерні та інші товариства.
Ст. 33 Закону України „Про власність” встановлено, що державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Також, суд приймає до уваги факти, встановлені у рішенні господарського суду м. Києва по справі № 6/282, а саме такі:
„До корпоратизації, відповідно до статуту Українського державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком”, майно підприємства було державною власністю і належало йому на правах повного господарського відання, у тому числі, й приміщення АТС по вул. Р. Люксембург, 11, проспекту Перемоги, 56, вул. Героїв Сталінграду, 6, Аральській, 71, телефонні каналізації у м. Сімферополі.” (абз.7 стор. 3 рішення)
„...з моменту державної реєстрації позивача майно, що входило в цілісний майновий комплекс Українського державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком”, є власністю Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (абз.2 стор. 4 рішення).
Таким чином, передача спірного майна у власність ВАТ „Укртелеком” відбулась з моменту державної реєстрації ВАТ „Укртелеком”.
Спірне майно до корпоратизації ВАТ „Укртелеком” перебувало на балансі державного підприємства електрозв’язку „Укртелеком”, що не заперечується жодною із сторін, та підтверджується рішеннями виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та інвентаризаційними картками.
Таким чином, до 27.12.1999 спірні приміщення були закріплені за Українським державним підприємством електрозв’язку „Укртелеком”, входили до його цілісного майнового комплексу та обліковувались на його балансі. Цим спростовується висновок суду першої інстанції про те, що спірне майно ніколи не перебувало на балансі Українського державного підприємства електрозв’язку та органи виконавчої влади не могли розпоряджатись цим майном.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову Сімферопольської міської ради, за таких обставин:
Порядок, підстави та механізм розмежування між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю” та Законом України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”.
Відповідно до п. 1 зазначеної Постанови, Кабінет Міністрів України затвердив перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць. В переліку встановлено, що у сфері зв’язку до комунальної власності передаються магазини та кіоски „Союздруку”.
Також п. 1 Постанови встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.
Отже, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. №311 спірні приміщення до комунальної власності не передавались, оскільки вони не є магазинами або кіосками „Союздруку”.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України або органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідне рішення Кабінету Міністрів України, або органу, уповноваженого управляти державним майном не приймалось.
14.06.2004 р. рішенням господарського суду м. Києва по справі № 6/282 (залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2004 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.04 р.) визнані недійсними: рішення Сімферопольської міської ради № 380 від 12.12.01 р. (у частині включення до Реєстру об’єктів комунальної власності приміщень по вул.. Р. Люксембург, 11, проспекту Перемоги, 56, Героїв Сталінграду, 6, Аральській, 71, телефонних каналізацій, створених за рахунок бюджетних коштів (позиції 14, 15, 16, 17, 18 пункту 61 Реєстру); рішення 23 сесії ХХІІІ скликання Сімферопольської міської ради № 385 від 12.12.01 „Про відновлення у комунальній власності міста будівель та споруд зв’язку та мереж телефонної каналізації”; рішення 6 сесії ХХІV скликання Сімферопольської міської ради № 92 від 26.12.2002 „Про повернення з балансу ВАТ „Укртелеком” на баланс Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради будівель, раніше переданих на баланс Управління зв’язку, МіськВТВЕЗ”.
Таким чином Рішення Сімферопольської міської ради № 380, 385 від 12.12.2001, № 92 від 26.12.2002, на які посилається Сімферопольська міська рада, як на підставу своїх вимог, не мають прийматися судом до уваги, оскільки вони визнані недійсними рішенням господарського суду м. Києва по справі № 6/282 від 14.06.2004, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2004 та Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2004.
З тих же підстав, не приймаються до уваги свідоцтва про право власності, які були надані Сімферопольською міською радою, оскільки вони були видані на підставі вищевказаних рішень та після передачі спірного майна до статутного фонду ВАТ „Укртелеком”.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 25 Закону, сільські, селищні, міські ради уповноважені розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Ні Конституцією України, ні Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ні будь-якими іншими законодавчими актами, не передбачено право міських рад та їх посадових осіб приймати рішення про перехід об’єктів загальнодержавної власності у комунальну власність.
Тому, будь-які рішення Сімферопольської міської ради про передачу спірного майна до комунальної власності не відповідають ст. ст. 24, 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також ч.2 ст. 60 вказаного закону.
Оскільки рішення Сімферопольської міської ради, на підставі яких були оформлені свідоцтва про право власності, прийняті з порушенням закону, свідоцтва також не відповідають чинному законодавству.
Судом не надано належної уваги факту відсутності змін у редакціях Статуту ВАТ „Укртелеком” від 03.04.2001, 18.02.2004 та 16.05.2005, що свідчить про передачу спірних приміщень до статутного фонду з початку його створення.
Якщо б до статутного фонду у 2002 році наказами Держкомзв’язку України № 109 від 31.05.2002 року та № 111 від 03.06.2002 року додатково вносилось спірне майно, статутний фонд ВАТ „Укртелеком” збільшився б, про що мали свідчити відповідні зміни.
Крім того спірне майно міститься у Додатку до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Держкомзв’язку № 150 від 23.12.1999 р
Дії Держкомзв’язку щодо передачі спірного майна до статутного фонду ВАТ „Укртелеком” не були спрямовані на розпорядження комунальною власністю, оскільки до корпоратизації ВАТ „Укртелеком” спірне майно належало до загальнодержавної, а не комунальної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку стосовно належності спірних приміщень до об’єктів комунальної власності, так як вони були збудовані на замовлення Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, за рахунок місцевих бюджетів, оскільки таке фінансування було спрямовано на будівництво об’єктів державної власності.
Комунальну власність як вид державної власності було визначено ст. 31 Закону України „Про власність”, який був прийнятий 26.03.1991 року та почав діяти з 15.04.1991 року.
Згідно наведеної норми до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Спірні приміщення будувались до 1991 року і належали до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність.
Постановою КМУ від 05.11.1991 р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю” та Законом України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” визначено механізм розмежування між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) встановлено.
Проаналізувавши законодавство колегія судів дійшла висновку, що підставою виникнення комунальної власності закон визначає відповідне рішення КМУ або органу, уповноваженого управляти державним майном, а не джерело фінансування будівництва або створення майна.
Рішення компетентними державними органами про передачу до комунальної власності спірних об’єктів не приймалось, доказів про прийняття рішення про створення, у тому числі фінансування таких об’єктів, компетентними органами Автономної республіки Крим на підставі та у порядку, встановленому законодавчими актами України, зокрема Законами України „Про власність”, „Про місцеве самоврядування”, Сімферопольською міською радою не надано.
Акти введення в експлуатацію спірних об’єктів та передачі їх на баланс міського виробничо-технічного вузлу зв’язку та Рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1222 від 25.11.1991 та № 233/11 від 30.06.1988 про передачу МіськВТВЕЗ усіх витрат, пов’язаних з будівництвом АТС по просп. Перемоги, 56 та вул. Г. Сталінграду, 6 у м. Сімферополі на думку колегії не можуть вважатись підставами для набуття права комунальної власності в контексті законів України „Про власність” та „Про місцеве самоврядування”.
Щодо вимог ВАТ „Укртелеком” про виключення з Реєстру об’єктів комунальної власності м. Сімферополя, затвердженого рішенням 23 сесії ХХІІІ скликання Сімферопольської міської ради № 380 від 12.12.01 „Про затвердження Реєстру комунальної власності м. Сімферополя”, об’єкти, що належать ВАТ „Укртелеком”, вказані у пункті 61 позиції 14, 15, 16, 17, 18 Реєстру та визнання недійсними рішень 23 сесії ХХІІІ скликання Сімферопольської міської ради № 385 від 12.12.01 „Про відновлення у комунальній власності міста будівель та споруд зв’язку та мереж телефонної каналізації” та рішення 6 сесії ХХІV скликання Сімферопольської міської ради № 92 від 26.12.2002 „Про повернення з балансу ВАТ „Укртелеком” на баланс Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради будівель, раніше переданих на баланс Управління зв’язку, МіськПТУЕЗ, колегія дійшла висновку щодо припинення провадження у справі в цій частині у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки ті позиції, які ВАТ „Укртелеком” просив виключити з Реєстру, та рішення Сімферопольської міської ради визнані недійсними рішенням господарського суду м. Києва у справі 6/282.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, р/р 2600257 в АППБ „Аваль”, м. Києва, МФО 300335, код 21560766) задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2006 по справі № 2-26/5261.2-2006 скасувати.
3. В позові Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) відмовити повністю.
4. Позов Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” задовольнити частково.
Визнати право колективної власності Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” на наступне майно: будівлі по вул. Р. Люксембург, 11, у м. Сімферополі, будівлю АТС по пр. Перемоги, 56, у м. Сімферополі, будівлю АТС в Південно-східній Промзоні по вул. Героїв Сталінграда, 6, у м. Сімферополі, будівлю АТС по вул. Аральська, 71, у м. Сімферополі, позаквартальні мережі по вул. Ломоносова (довжина траси 220 м/п., 4 колодязі) у м. Сімферополі, інженерні мережі по вул. Кечкеметській у м. Сімферополі (мережі зв’язку м/п. 267, 5 колодязів від просп. Перемоги до вул. Б. Куна), інженерні мережі в мікрорайоні „Свобода” в м. Сімферополі (довжина мережі 2832 м/п., мікрорайони „Свобода”, „вул. Бородіна”, 57 колодязів), інженерні мережі в мікрорайоні 12 „А” у м. Сімферополі (телефонізація довжиною траси 2574 м/п., мікрорайони „Героїв Сталінграда”, „Маршала Жукова”, 51 колодязь), інженерні мережі в мікрорайоні 12 „А”, к. 346, кв. 2, у м. Сімферополі (довжина траси 437 м/п., 9 колодязів), інженерні мережі по вул. Суходільна у м. Сімферополі (довжина траси 1785 м., вся траса від просп. Перемоги до вул. Суходільна, 36 колодязів), кабельну лінію зв’язку НУП-1 (довжина траси 4142 м/п.,83 колодязя по вул. Воровського), ОКХ по вул. Титова в м. Сімферополі (мережі зв’язку довжиною траси 321 м/п., 6 колодязів, мережі Обласної дитячої лікарні), ОКХ по вул. Надінського у м. Сімферополі (телефон, довжина траси 180 м/п., 3 колодязя мережі до Обласного будинку інвалідів), ОКХ по вул. Беспалова у м. Сімферополі (телефон, довжина траси 371 м/п, 7 колодязів), ОКХ по вул. Беспалова в м. Сімферополі (довжина траси 712 м/п., 14 колодязів).
В іншій частині вимог ВАТ „Укртелеком” провадження припинити.
Стягнути з Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, р/р2600257 в АППБ „Аваль”, м. Києва, МФО 300335, код 21560766) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді І.В. Черткова
В.С. Голик