ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301
РІШЕННЯ
Іменем України
03.11.2011Справа №5002-16/4261-2011
За позовом Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» (95015, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, ідентифікаційний код 31859504)
Про стягнення 1407, 38 грн.
Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус
представники:
Від позивача – ОСОБА_1 – представ., дов. № 765 від 06.06.2011р.
Від відповідача - не з’явився
Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за видатковою накладною № 4546 від 26.04.2011р. у розмірі 1407,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за видатковою накладною № 4546 від 26.04.2011 р. відповідачу був переданий у власність товар на загальну суму 1905,60 грн.
Позивач стверджує, що відповідачем порушуються строки повної оплати отриманого товару, у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» перед Публічним акціонерним товариством «Кримелектромашторг» складає 1407,38 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не оплачена.
Позивач у судовому засіданні 03.11.2011р. надав витребувані судом документи, які були залучені до матеріалів справи та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні.(а.с. 21)
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
Як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної №4546 від 26.04.2011 р. Публічним акціонерним товариством «Кримелектромашторг» без укладання відповідного договору був переданий у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» товар, загальна вартість якої складає 1905,60 грн. (а.с. 12)
Товар був прийнятий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить довіреність № 162 від 26.04.2011р. на отримання товарно – матеріальних цінностей від позивача.
Проте, вартість отриманого товару до часу подачі позову до суду відповідачем була сплачена частково на суму 476,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 135863 від 22.04.2011р. (а.с.11)
Сума у розмірі 21,82 грн. зарахована в оплату боргу відповідно до акту звірки розрахунків, підписаного сторонами за розрахунковими операціями 2010 року, про що вказано у довідці від 03.11.2011р. вих.. № 1658.
Таким чином не сплаченим залишився товар на суму 1407,38 грн. При цьому, суд також враховує підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків на суму 1407,38 грн. (а.с.15)
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі був укладений усний правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України. Відповідно, у відповідача виник обов’язок щодо оплати вартості отриманого товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що передача товару здійснювалася на підставі усного правочину, позивач вимогою №1373 від 14.09.2011 р. звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» з проханням оплатити вартість отриманого товару, проте вказаний лист був залишений поза увагою.(а.с.16)
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 1407,38 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач ухилився від участі у звірці розрахунків на виконання вимог суду.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність доказів оплати заборгованості за отриманий товар та підписаний акт звірки взаємних розрахунків, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» боргу у загальній сумі 1407,38 грн. засновані на нормах діючого законодавства, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 03.11.2011р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворіт» (95017, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, п/р26002060490777 КРУ Приватбанк м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код 31859504) на користь Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, п/р26005010126152 в ПАТ «ВТБ Банк» в м. Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 05512035) суми основного боргу у розмірі 1407,38 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоус М.О.