Справа № 2а-54/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“ 25” березня 2008 року м.Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Мазай Н.В.,
при секретарі: Возній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку позовної давності,
в с т а н о в и в :
Позивач 28.01.2008 року звернулася в суд з позовом до відповідачів про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги учаснику війни посилаючись на те, що згідно посвідчення НОМЕР_1 вона має статус ветерана війни - учасника війни, та в зв'язку з цим пільги та компенсації, встановлені Законом України ,, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Згідно із статтею 12 цього закону до 5 травня кожного року виплачується разова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком учасника війни. За 2004-2007 роки вона не отримала вказаної разової допомоги в повному обсязі. Відповідачі зобов'язані їй виплатити разову допомогу в розмірі 3 мінімальних пенсій: 2004 рік - 308,46 грн.( 102,82 х 3 ); 2005 рік - 996,00грн ( 332,00x3 ); 2006 рік -1077,00грн ( 359,00 х 3 ); 2007 рік-1230,00 грн. (410,00x3), всього 3611,46 грн. Їй фактично виплачено за 2004-2007 роки лише 220,00 грн. Таким чином, борг відповідачів становить 3391,46 грн. ( 3611,46-220,00). Причиною недоплати даної компенсації відповідач пояснює відсутністю коштів та при цьому посилається на Закон України „ Про державний бюджет" на відповідний рік. Такі доводи відповідача вважає не обгрунтованими, а також такими, що не звільняють відповідачів від обов'язку виконання вимог закону щодо виплати належних їй коштів як ветерану війни. Згідно із статтею 2 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади, які обмежують права, пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом є недійсними. Крім цього, оцінюючи норми Закону України „ Про державний бюджет" та Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у їх конкуренції, слід застосувати норми спеціального закону „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Таким чином, не можуть умови соціального захисту ветеранів війни змінюватись іншими законами, в тому числі і Законом України „ Про державний бюджет". Більше того, згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 норми Закону України „ Про державний бюджет", якими призупинялася виплата компенсацій та надання пільг певним категоріям громадян, в тому числі і ветеранам війни, інвалідам війни, визнані неконституційними, та в зв'язку з цим підлягають застосуванню. Згідно правової позиції Конституційного суду України, висловлену у вказаному рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, право громадян на соціальний захист може бути обмежено лише в умовах надзвичайного або воєнного стану на певний строк. За таких обставин підстав для зупинення належних їй виплат та соціальних гарантій у держави не було. Згідно з п.5 резулятивної частини вказаного рішення Конституційного суду України, дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Про порушення свого права відповідачами вона дізналася в липні 2007 року із засобів масової інформації в зв'язку з опрелюдненням рішення Конституційного суду, а тому вважає, що нею не пропущено строк позовної давності для стягнення вказаних сум допомоги. Крім цього, вона є особою похилого віку, часто хворіє, а тому не змогла раніше об'єктивно дізнатися про порушення своїх прав. За таких обставин змушена просити суд поновити строк позовної давності. Просить позов задоволити, поновити строк позовної давності для звернення до суду за 2004-2006 роки, стягнути з відповідачів на її користь 3391,46 грн. щорічної разової грошової допомоги.
У судове засідання позивач не з'явилась. На адресу суду надала клопотання від 24.01.2008 року про розгляд справи у її відсутність.
Ухвалою суду від 13.02.2008 року відмовлено у задовленні клопотання представників відповідача управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації про визнання обов'язковою участь позивача у судовому розгляді справи.
Представник відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про вручення судової повістки № 140902 від 07.03.2008 року. Надав на адресу суду заперечення № 174/11 від 07.02.2008 року, згідно з яким вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не можуть бути задоволені з наступних підстав : позивачем у позові сума необхідної виплати розраховувалась відповідно до ст. 14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до ст.. 14 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідно до ст.. 17 закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Тобто, застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у т.ч. виплата грошової допомоги для ветеранів війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 34 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" установлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється в розмірі 50 гривень, які і були нараховані (виплачені) позивачу у встановленому законом порядку. Пунктом 18 статті 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" №3235-ІУ від 20.12.2005р., положення дій частини п'ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2006 рік. Крім того, статтею 30 Закону установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється в розмірі 50 гривень, які і були нараховані (виплачені) позивачу у встановленому законом порядку. Також, пунктом 13 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-У від 19.12.2006р., положення дій частини п'ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги взагалі призупинено на 2007 рік. Крім того, статтею 29 Закону установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється в розмірі 55 гривень, які і були нараховані (виплачені) позивачу у встановленому законом порядку. Частиною 2 ст. 95 Конституції України зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Крім того, при розподілі державних коштів повинні враховуватись вимоги частин 1 та З статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами, а також збалансованості бюджету України. Єдиним Законом України, який Конституція України відокремлює серед інших - це Закон України „Про Державний бюджет". Зокрема, суттєві його відмінності полягають у тому, що згідно з Конституцією України цей закон приймається щорічно та має визначений термін дії, суб'єктом права законодавчої ініціативи щодо цього закону є тільки Кабінет Міністрів України. Відповідно до цих конституційних норм, у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги ветеранам війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону про Державний бюджет України на відвідний рік. Відповідно до ст.ст. 116, 117 Конституції України забезпечення проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту та розробка проекту закону про Державний бюджет України покладено на Кабінет Міністрів України, постанови і розпорядження якого в межах його компетенції є обов'язковими до виконання. Статтею 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язанні та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється в розмірі 55 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Крім того, пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги визнано також не конституційним. Вказані положення Закону відповідно до ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, тобто з 09.07.2007р. - дати прийняття рішення, однак позивачу як учаснику бойових дій щорічна виплата допомоги здійснювалася до прийняття Конституційним Судом рішення. Постановою Кабінету Міністрів України „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №177 від 18.02.2004р. установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Тобто, місцевими та районними управліннями праці та соціального захисту населення відповідних райдержадміністрацій та міст обласного значення учасникам бойових дій виплачуються кошти в тому обсязі, які були виділені Головному управлінню для даної виплати. Слід зазначити, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, зокрема рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Позивач у пред'явленому позові вважає, що Головне управління праці та соціального захисту населення неправильно здійснювало нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, тобто з порушенням норм Закону, однак вказані нарахування та визначення їх розміру здійснювались у чіткій відповідності до Законів України про державний бюджет на відповідні роки та іншими нормативними актами. Крім того, Головне управління як розпорядник коштів II рівня не є в даному випадку суб'єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини 1 статті З КАС України, так як при здійсненні (виконанні) владних управлінських функцій на основі законодавства до його повноважень (компетенції) не входить прийняття рішень по визначенню конкретних розмірів щорічної разової грошової допомоги. Допомога здійснювалась в тому обсязі, яка була виділена Міністерством фінансів України і Державним казначейством України у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, зокрема позивач невірно визначив відповідача по справі адміністративної юрисдикції (п. 1 ч. 1 ст. З КАС України), який здійснює (повинен здійснювати) владні управлінські функції (Мінпраці та/або Кабмін України), а не виконувати їх, як Головне управління. У зв'язку з тим, що позивачем не надано відповідних доказів про поважні причини пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, Головне управління як відповідач по справі взагалі наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову в частині виплати щорічної разової грошової допомоги протягом 2004-2006 років. Крім того, Конституційним судом визнані неконституційними положення соціальних статей лише щодо Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік", а не положень соціальних статей відповідних Законів України про Державний бюджет на 2004-2006 роки, які є чинними. Просять залишити без задоволення.
Представник управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації в судове засідання не з'явилась. Про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку про що свідчить поштова розписка про вручення повістки від 04.03.2008 року. На адресу суду надали заперечення № 01-137 від 05.02.2008 року згідно з якими Управління праці та соціального захисту населення повідомляє, що не може виступати відповідачем щодо позову жительки м. Монастирище, учасника війни ОСОБА_1, оскільки Головним розпорядником коштів по призначенню і виплаті разової грошової допомоги , відповідно до ч. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України від 25.12.1998 № 367 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, є Кабінет Міністрів України, який визначає порядок виплати допомоги ветеранам війни і щорічно у Законі України «Про державний бюджет України » передбачає цільові кошти , необхідні для виплати допомога ветеранам війни. В Монастирищенському районі нарахування цих коштів проводиться централізовано Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за дорученням Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА , якому Кабінетом Міністрів України делеговані повноваження по нарахуванню та виплаті допомога. Кошти поступають безпосередньо на пенсійні рахунки ветеранів війни . Функція районного управління праці та соціального захисту населення зводиться лише до перевірки анкетних даних осіб, які мають право на даний вид виплати за списками, які формуються Центром по нарахуванню ти здійсненню соціальних виплат. Згідно бюджетної класифікації видатків та кодів функціональної класифікації 090201-090214 , на підставі яких сформовано кошторис управління, виплата одноразової допомога до 5 травня не передбачена. Щодо пояснення по суті, то позовні вимоги відповідача є безпідставними та не можуть бути задоволеними. Позивачем у позові сума необхідної виплати розраховувалась відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІ) - щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Допомога до 5 травня ОСОБА_1 виплачена у 2004- 2007 роках відповідно до розміру .встановленого Законом України «Про Державний " роки: 2004 рік - не виплачувалась, 2005 рік -50.00 грн., 2006 рік -50,00 грн., 2007 рік - 55,00 грн. Постановою Кабінету Міністрів «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги , передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» № 177 від 13.02.2004 р. установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги , передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», у розмірах , установлених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік , і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення . Тобто учасникам війни кошти виплачуються в тому обсязі , в якому були виділені Головному управлінню для даної виплати. Слід зазначити, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти .зокрема рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі , крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи . Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Вказані нарахування та визначення їх розміру здійснювалися Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у чіткій відповідності до Законів України про державний бюджет на відповідні роки та іншими нормативними актами. Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства строк позовної давності встановлено в 1 рік з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Позивачу при видачі посвідчення інваліда війни повідомлялися всі його права на пільги відповідно до законодавства України , в тому числі і право на отримання допомоги. Підтвердженням цього є і той факт ,що позивач протягом всіх цих років реалізовував своє право на отримання допомоги. У зв'язку з тим, що позивачем пропущений річний термін звернення до адміністративного суду і не вказані поважні причини, через які цей термін пропущено , наполягаю на відмові у задоволені адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 ( а.с. 3).
Дані правовідносини регулюються ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає, що позов в частині стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги за 2004 рік не підлягає задоволенню, оскільки, позивач суду доказів поважності причин строку звернення до суду із позовом за 2004 рік не надав та представники відповідачів наполягають на застосуванні строку позовної давності, про що надали письмові заяви;
- суд вважає, що позов в частині стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги за 2005-2007 роки підлягає задоволенню виходячи із наступного:
- Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року із змінами і доповненнями здійснюється в меншому розмірі, чим передбачено цим законом;
- частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
- проаналізувавши рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, яким визнано неконституційними положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», частину 3 статті 22 Конституції України, та враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, суд прийшов до висновку, що необхідно задовольнити вимоги стосовно виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки, оскільки, Верховна Рада України, приймаючи Закон України «Про Державний бюджет України 2005 рік», Закон України «Про Державний бюджет України 2006 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України 2007 рік», знову обмежила соціальне право громадян, закріплене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на отримання разової грошової допомоги до 5 травня при наявності рішення Конституційного Суду України з аналогічного питання, застосувавши до спірних правовідносин у даній частині ч.7 ст.9 КАС України, згідно якої: у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини ( аналогія закону);
- мінімальна пенсія за віком на 2005 рік встановлена в розмірі прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, що передбачено Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», у розмірі 332,00 грн., тому недоплата за 2005 рік, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 946,00 грн. (332,00 х 3= 996,00 - 50 = 946 грн.);
- мінімальна пенсія за віком на 2006 рік встановлена в розмірі прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, що передбачено Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2006 рік» у розмірі 350 грн. з 1 січня 2006 року та у розмірі 359 грн. з 1 квітня 2006 року, тому недоплата за 2006 рік, яка підлягає стягненню становить 1027 грн. ( 359 х 3 = - 50 = 1 027 грн.),
- мінімальна пенсія на 2007 рік встановлена у розмірі 410 гривень, тому недоплата за 2007 рік становить 1175 грн. (410 х 3 = 1230 - 55 = 1175 грн.) (Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік № 489-V від 19.12.2006 року).
- в частині стягнення недоплаченої одноразової допомоги із відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, підлягає задоволенню виходячи із наступного:
- постановами Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 рік № 486 „Про забезпечення виплати у 2002 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та від 31.03.2003 р. № 425 „Про забезпечення виплати у 2003 р. разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке є відповідачем за даним позовом;
- даний обов'язок вказаних відповідачів також підтверджується п. 4 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.09.2000 року № 1498, згідно якого у 2004 - 2006 роках управління проводило роботу з надання адресної соціальної допомоги і підтримки малозабезпеченим громадян, у тому числі інвалідів; здійснювало контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати соціальних виплат і допомоги, проведення інших заходів соціального захисту населення; здійснювало керівництво і контроль за роботою відповідних підрозділів з нарахування та виплати соціальних виплат і допомоги. Вищезазначені функції закріплені за головним управлінням парці та соціального захисту населення і сьогодні - постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790;
- крім цього, обов»язок відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та провести виплату вказаних сум підтверджується їх запереченням та запереченнями інших відповідачів;
- оскільки на управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації покладена тільки підготовка документів на виплату одноразової допомоги, а виплата проводиться через Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, що корегує безпосередньо Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації то саме вони є належними відповідачами у справі. Позивач не ставить вимогу про неправильність чи несвоєчасність складання списків, помилки в анкетних даних позивача тощо тому суд вважає, що вони не можуть відповідати за даним позовом. Крім цього, згідно листа ГУ ДКУ у Черкаській області Управлінню праці та соціального захисту населення згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за період з 2004 по 01.03.2008 року кошти ветеранам війни до дня Перемоги 9 травня не виділялись.
Тому суд вважає, що підстави для притягнення до розгляду справи інших органів виконавчої влади, відсутні;
- суд вважає твердження відповідачів про пропуск позивачем строку звернення до суду за 2005-2006 роки є безпідставними, так як ст. 99 КАС України передбачає не лише річний термін звернення із адміністративним позовом, але і в строки, встановлені іншими законами, яким є ст.257 ЦК України, яка підлягає застосуванню при вирішенні майнових спорів.
Сторони звільнені від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 55, 64 Конституції України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ із змінами і доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6 - рп/2007, ст. ст. 7, 8, 9,10, 11, п.1) ч.1 ст.17, 72, ст. 99, ст.100, 104-106, ч.4 ст. 128, 158-163, 185-186 КАС України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 року № 1498 “Про затвердження типових положень про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастаполі державної адміністрації”, Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 30.05.2007 року “Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастаполі державної адміністрації”, суд
п о с т а н о в и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути із Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу за 2005-2007 роки в сумі 3 148 гривень 00 коп.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови через Монастирищенський районний суд до Київського апеляційного адміністративного суду .
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Суддя: Н.В. Мазай