ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/29410.10.11

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна"

ДоПриватного акціонерного товариства  "Українська екологічна страхова компанія"

Простягнення 37 410,90 грн.

      Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивачане з'явився;

Від відповідачане з'явився

У судовому засіданні 10 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" 37 410,90 грн. шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 29.07.11 р. було порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 12.09.11 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2011р. у зв’язку  з нез’явленням представника відповідача.

У судове засідання 10.10.2011р. сторони повноважних представників не направили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленими що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

06.07.2010р. закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Рідна", правонаступником якого є позивач по справі, та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська екологічна страхова компанія" (надалі -  страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АТР10/10-07 (далі - договір страхування), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “SKODA FABIA”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль).

24.12.2010р. у м. Київ на бульварі Вернадського відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля ET NIVA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2011р. гр. ОСОБА_1 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріальної збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 42 577,84 грн., що підтверджується звітом автотоварознавчого дослідження №425 від 06.01.2011р., а загальна вартість відновлюваного ремонту склала 37 877,90 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №ДА410 від 29.03.2011р., виданим ТОВ «Дипломат Авто»(копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 31.03.2011р. та страхового акту №1223 від 05.04.2011р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 37 877,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5881 від 05.04.2011р. (копія в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 37 410,90 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 37 877,90 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_1 встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2011р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_1 на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товаристві "Українська екологічна страхова компанія" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0501220.

Поліс № ВЕ/0501220 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля NIVA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1 Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000, 00 грн., франшиза –1 000 грн.

Відповідно до полісу ВЕ/0501220 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_1, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль EVROLET NIVA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_1 автомобіля VROLET NIVA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач, листом №611 від 13.05.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у сумі 37 410,90 грн.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, вартість проведення автотоварознавчої експертизи з визначення вартості матеріального збитку (450,00 грн., підтверджується платіжним дорученням 5364), а також вартість довідки про ДТП (83,00 грн., підтверджується платіжним дорученням №5647), з урахуванням виключення суми франшизи, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 37 410,90 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 374,10 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ч. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б; код ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства  "Страхова компанія "Рідна" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А; код ЄДРПОУ 34809641) 37 410 (тридцять сім тисяч чотириста десять) грн. 90 коп. страхового відшкодування, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                         В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.