Постанова

Іменем України

06 березня 2025 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/4540/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва

від 31 жовтня 2024 року

у складі судді Кордюкової Ж. І.

у цивільній справі №752/8409/24 Голосіївського районного суду м. Києва

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до ОСОБА_1 ,

третя особа - Національний природний парк "Голосіївський",

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення володіння, зобов'язання вчинити певні дії,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради, Національного природного парку "Голосіївський"

про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 та об'єднанні в одне провадження з первісним позовом і на підставі цього зустрічну позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2., подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову, пославшись на те, що у зустрічному позові визначено два відповідачі Київську міську раду та Національний природний парк "Голосіївський" (далі - НПП "Голосіївський"), але позовні вимоги пред'явлено лише до останнього.

Звернула увагу, що в зустрічному позові вказано, що згідно актуальної практики Верховного Суду належними відповідачами у подібних справах про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження є особи, право чи обтяження яких зареєстровано. Зокрема, такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 14.07.2021 у справі №752/10533/19, яка є подібною зустрічному позову ОСОБА_1 за предметом та підставами позову.

Резюмувала, що нею правильно визначено відповідачів, а висновок суду першої інстанції, що жодна із вимог зустрічного позову не заявлена до Київської міської ради, не відповідає актуальній практиці Верховного Суду, згідно якої відповідачем у справах про скасування державної реєстрації права чи обтяження є особа, право чи обтяження якої зареєстровано, а не орган, який здійснив таку реєстрацію.

Суд дійшов помилкового висновку, що задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, оскільки не врахував, що скасування державної реєстрації земельної ділянки, на якій розташований належний ОСОБА_1 садовий будинок та припинення всіх речових прав на неї створить правові наслідки, які полягатимуть у тому, що ця земельна ділянка припинить своє існування як об'єкт цивільних прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, не звернув уваги на те, що обидва позови взаємопов'язані між собою, оскільки випливають з одних правовідносин. Суд також не взяв до уваги, що обставини, пов'язані з державною реєстрацією земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, будуть встановлені при розгляді зустрічного позову, а отже розгляд обох позовів є доцільним, інакше відповідач буде поставлений в нерівне становище порівняно з позивачем, оскільки фактично буде позбавлений права на захист від первісного позову.

ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд її апеляційної скарги на ухвалу суду від 31.10.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 67, 71-72).

Інші учасники справи: Київська міська прокуратура, Київська міська рада та НПП "Голосіївський" також належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 31.10.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 67, 71, 73-75).

Заперечуючи проти апеляційної скарги, заступник керівника Київської міської прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідність її вимогам ЦПК України просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду та повертаючи у зв'язку з цим особі, яка його подала, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічні позовні вимоги не є взаєпов'язаними з первісними позовними вимогами, оскільки задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог. Суд також виходив з того, що згідно вимог закону зустрічний позов має бути пред'явлено виключно до позивача за первісним позовом, тоді як ОСОБА_1 , окрім позивача за первісним позовом, відповідачем визначила НПП "Голосіївський" - третю особу за первісним позовом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними, з наступних підстав.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 звертала увагу, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №1.380.2019.002610, від 24.06.2022 у справі №922/4411/21, від 07.07.2023 у справі №914/234/23.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 02.06.2022 у справі №922/4409/21.

У даній справі, що переглядається, суд першої інстанції послався на вище вказані норми права та дійшов правильного висновку про не взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів.

З матеріалів справи вбачається, що заступник керівника Київської міської прокуратури, діючи в інтересах держави, в особі Київської міської ради звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києві в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом припинення володіння ОСОБА_1 нерухомим майном - садовим будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 939966380000, номер запису про право власності 14826613);

усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києві в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва - садовий будинок та господарські споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.376323, 30.522318), а також демонтувати паркан та ворота, якими огороджена земельна ділянка навколо садового будинку за вказаною адресою.

01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Київської міської ради, НПП "Голосіївський", третя особа - заступник керівника Київської міської прокуратури, в якому просить:

визнати незаконною та скасувати держану реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30.12.2016;

припинити речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000).

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що остання мотивована порушенням порядку державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 в Державному земельному кадастрі.

Так, у зустрічному позові зазначено, що при його розгляді мають бути встановлені обставини, пов`язані з державною реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Тобто, встановленню та доведенню за зустрічним позовом підлягають обставини, які не пов'язані із спором за позовом прокурора, оскільки останній в своїй позовній заяві доводить обставини порушення прав Київської міської ради, як власника земельної ділянки, та фактично вимагає від відповідача усунення перешкод в реалізації такого права власності шляхом знесення самочинного будівництва. Водночас, ОСОБА_1 у зустрічному позові не оспорює право власності Київської міської ради на земельну ділянку.

Отже, з наведеного слідує, що задоволення зустрічного позову не виключить ні повністю, ні частково задоволення первісного позову, оскільки власником земельної ділянки залишиться Київська міська рада та при цьому належність спірної земельної ділянки до земель комунальної власності визначається законом і не залежить від факту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, первісний та зустрічний позов обґрунтовуються відмінними підставами, до позовних заяв додано різні докази, позови мають різні предмети спору та, відповідно, відмінними є предмети доказування, тому спільний їх розгляд не буде доцільним та матиме наслідком зволікання зі своєчасним розглядом справи.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язаними з вимогами за первісним позовом, а задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісних вимог. Вказані висновки суду апелянтом не спростовані.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду, що зустрічний позов не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом із огляду на те, що НПП "Голосіївський" не може бути відповідачем за зустрічним позовом, оскільки законодавцем визначено, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, так як задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача; зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, якою у постанові від 18.12.2019 у справі №200/22329/14 (пункти 47-48) викладено висновок про те, що звернення до суду із зустрічним позовом до третьої особи за первинним позовом суперечить вимогам ЦПК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про належний склад відповідачів за зустрічним позовом.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №752/10533/19 в частині обґрунтування належно обраних відповідачів за зустрічним позовом у даній справі, оскільки такі висновки Верховного Суду викладено у справі, де розглядався самостійний позов, поданий в загальному порядку. Отже висновки Верховного Суду, викладені у справі №752/10533/19 не можуть бути застосовані у даній цивільній справі в частині визначення відповідачів за зустрічним позовом.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, ОСОБА_1 має право звернутися до суду із самостійною позовною заявою.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

А. М. Стрижеус