УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/2242/25

Провадження №2/712/1867/25

03.03.2025 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить звільнити майно з-під арешту, шляхом скасування постанов про арешт (розшук) майна боржника № 46894065 від 16.03.2015, №30265770 від 05.03.2015, № 48459771 від 09.10.2025 № 39876905 від 10.10.2013 та скасувати реєстраційні номера обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №9124930, 92822235.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за інформацією банків, в яких обслуговується ОСОБА_1 існують обтяження за постановами № 39876905 від 10.10.2013, №30265770 від 05.03.2015, № 46894065 від 16.03.2015. Згідно з листом Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №19483 від 13.02.2025 ідентифікувати, під час виконання якого виконавчого документа накладений спірний арешт, наразі неможливо, а також наразі неможливо встановити, хто був стягувачем у межах виконавчого провадження. З огляду на наведене ОСОБА_1 позбавлена можливості пред`явити позов до особи, в інтересах якої був накладений арешт. Посилаючись на те, що на сьогоднішній день не існує іншого способу захисту порушеного права аніж скасування арешту на майно, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суддя зазначає про таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Звертаючись до суду з даним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у порядку цивільного судочинства ОСОБА_1 просить звільнити майно з-під арешту, шляхом скасування постанов про арешт (розшук) майна боржника № 46894065 від 16.03.2015, №30265770 від 05.03.2015, № 48459771 від 09.10.2025 № 39876905 від 10.10.2013 та скасувати реєстраційні номера обтяжень в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №9124930, 92822235.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за інформацією банків, в яких обслуговується ОСОБА_1 існують обтяження за постановами № 39876905 від 10.10.2013, №30265770 від 05.03.2015, № 46894065 від 16.03.2015. Згідно з листом Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №19483 від 13.02.2025 ідентифікувати, під час виконання якого виконавчого документа накладений спірний арешт, наразі неможливо, а також наразі неможливо встановити, хто був стягувачем у межах виконавчого провадження. З огляду на наведене ОСОБА_1 позбавлена можливості пред`явити позов до особи, в інтересах якої був накладений арешт. Посилаючись на те, що на сьогоднішній день не існує іншого способу захисту порушеного права аніж скасування арешту на майно, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

З листа Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №19483 від 13.02.2025 вбачається, що згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження на виконанні у Відділі відносно ОСОБА_1 перебували виконавчі провадження, які завершені у 2019 році відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»:

№30265770, відкрите з примусового виконання наказу №02/12/1913, виданого 16.11.2011 Господарським судом Черкаської області,

№ 46894065, відкрите з примусового виконання наказу №02/12/1913, виданого 16.11.2011 Господарським судом Черкаської області,

№ 39876905, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2/708/96/13, виданого Чигиринським районним судом Черкаської області.

Заборгованість згідно з вказаними виконавчими провадженнями не погашена, у тому числі не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Станом на 14.02.2025 виконавчі документи на виконанні у Відділі не перебувають.

З метою забезпечення реального виконання виконавчих документів державним виконавцем при здійсненні виконавчих проваджень винесено постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2013 №39876905, від 05.03.2013 №30265770, від 16.03.2015 № 46894065, які направлені до банківських установ для виконання.

Як зазначено у листі Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №19483 від 13.02.2025 також у процесі здійснення виконавчого провадження №39876905, державним виконавцем накладено арешт на транспортний засіб SKODA FABIA COMBI 1.2, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який оголошено в розшук, шляхом винесення відповідних постанов від 10.10.2013, які направлено до органів МВС для виконання. 16 березня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46894065, яку направлено до органів МВС для виконання. На підставі відповідної постанови зареєстровано відомості про обтяження нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №9124930 та про обтяження рухомого майна до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №15261836 (запис про обтяження автоматично вилучений з ДРОРМ за закінченням п`ятирічного терміну зберігання). Крім того, 17.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46894065, якою обтяжено гараж в автокооперативі «ЗІРОЧКА» за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська, 26. Відомості про обтяження нерухомого майна, відповідно до постанови, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9282235.

Вищевказані постанови про арешт майна та коштів боржника станом на 14.02.2025 є чинними.

При цьому з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 408957886 від 21.01.2025 вбачається, що власником нерухомого майна, арешт накладено на яке номери записів про обтяження №№9124930, 92822235 на підставі постанов державного виконавця є Волковицька Світлана Вячеславівна.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Так, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до ч.1 ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного); особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідно до правової позиціії Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 208/9810/21, коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розділу VII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом, не є стороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім – про зняття арешту.

Така правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 642/4263/21.

З наведеного вбачається, що законом передбачено різні механізми зняття арешту та скасування заборони на відчуження, в залежності від підстав накладення арешту та заборони, а також суб`єкта, який вчинив дану дію.

Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду, він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі від 24.06.2021 у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08.09.2021 у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01.12.2021 у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20).

Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні під час примусового виконання якого державним виконавцем винесено спірні постанови про накладення арешту на майно вбачається, що зняття арешту у даному випадку має відбуватися за результатами розгляду скарги, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У разі відсутності матеріалів відкритого виконавчого провадження орган державної виконавчої служби у разі звернення особи зі скаргою має обґрунтувати правомірність тривалого перебування майна особи під арештом та забороною відчуження, а тому звернення з вимогою, зокрема, щодо оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України буде ефективним способом захисту.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 19, 20, 186, 258-261, 352, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя     А.В. Ватажок-Сташинська