Справа № 2- 361/2008                                                                                                                          

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 20 березня 2008 року     Новотроїцький районний суд Херсонської області

 в складі : головуючого - Вейтас І.В.

                 при секретарі - Голумбієвській С.Ф.

 за участю: позивача -  ОСОБА_1

                    відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

           Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, вказуючи на те, що вона перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Позивач не працює, сім»я знаходиться в тяжкому матеріальному становищі. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на стягненні аліментів.

          Відповідач в судовому  засіданні позов визнав, згоден на сплату аліментів

         Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно свідоцтва про народження, виданого  20.12.1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача,  відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання  дитини  не надає. Таким чином, суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволенню.

         Судові витрати відносяться за рахунок відповідача відповідно до  ст.88 ЦПК, поскільки вимоги  позивача  задоволені  повністю.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180 ч.3, 181,184,84 Сімейного кодексу України, ст. ст.  10,15,16,60,61,88,209,213-218,223  ЦПК України, -

                                                         В И Р І Ш И В :

        Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів  -  задовольнити .

        Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  мешканки АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно , однак не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, до досягнення сином повноліття, починаючи з 11.02.2008  року.

             Стягнути з ОСОБА_1 витрати на оплату інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в розмірі - 7-50 грн.,  судовий збір в розмірі - 51-00 грн.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Рішення може бути оскаржено, шляхом подачі протягом десятиденного строку з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та подальшої подачі апеляційної скарги  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду через Новотроїцький районний суд.

Суддя  підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Новотроїцького районного суду

Херсонської області                                                                          І.В. Вейтас