ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311  

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) > 

< Список (При необходимости выбрать) > 

27.10.2011№2/21-5084-2011

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Осоченко І.К., розглянувши матеріали

за позовом – фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (96400, АДРЕСА_1)

до – Державної акціонерної компанії «Кримхліб» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1)

про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

24.10.2011 до господарського суду Автономної Республіки Крим звернулася фізична особа – підприємець ОСОБА_2 з позовною заявою до Державної акціонерної компанії «Кримхліб», в якій просить визнати право спільної часткової власності за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

Літера "А"- житловий корпус загальною площею 3197,6 кв. м.(житлова площа 1429,1 кв.м);

Літера "Б"- житловий корпус загальною площею 264,2 кв. м.(житлова площа 205,3 кв.м);

Літера "В"- житловий корпус загальною площею 257,3 кв. м.(житлова площа 204,6 кв.м);

Літера "Г"- кухня загальною площею 30,9 кв.м;

Літера "Д"- кухня загальною площею 77,5 кв.м;

Літера "Е"- кухня загальною площею 70,3 кв.м;

Літера "Ж" -душ - вбиральня загальною площею 67,9кв.м;

Літера "З"- кухня загальною площею 35,0 кв.м;

Літера "И" - електрична підстанція загальною площею 55,4 кв.м;

Огорожа, що становить 95 часток/100 % об'єкту.

Вивчивши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню з наступних підстав.

При вирішенні питання суддею про прийняття позовної заяви відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України (далі Кодексу) він перевіряє відповідність поданої заяви вимогам закону, а саме, статтям 54-58 ГПК України.

Не додержання позивачем встановлених вимог до позовної заяви, тягне передбачені Кодексом наслідки, у даному випадку статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви повинно додаватися докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розміри сплати державного мита, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. за №7-93 та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. за №15, прийняту на виконання Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Згідно зі статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

При цьому суд зауважує, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач у прохальній частині своєї позовної заяви просить визнати за ним право власності на об’єкт нерухомості.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 N 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15.

Відповідно з розрахунком суду державне мито сплачено не у повному обсязі, а саме: позивач квитанцією № 21894.403.1 від 18.10.2011 сплатив державне мито у розмірі 85,00 грн., тобто як за вимогу немайнового характеру, у той час, як повинен був сплатити 1 відсоток від вартості об’єкту нерухомості (при цьому не зазначивши ціну позову), що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України та не є доказом сплати державного мита у встановленому розмірі і тягне за собою повернення даної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви повинно додаватися докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додано фіскальний чек № 9623 від 20.10.2011, проте у такому фіскальному чеку у графі «кому» вказано: ФОП ОСОБА_2, у графі «куди»: 96401 Чорноморське, тобто позовна заява з додатком відправлена позивачу, що є порушенням встановлених вимог законодавством і тягне за собою повернення даної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України

Крім того, згідно до частини 1 статті 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивачем до своєї позовної заяви опису вкладення не додано, що є порушенням встановлених вимог законодавством і тягне за собою повернення даної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Позивач має право звернутися до господарського суду АР Крим з заявою про видачу довідки на повернення державного мита з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 56, 57, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява з доданими до неї матеріалами у кількості 71 аркушів.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.