Справа № 2-1307/11

                                                        2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

          13 жовтня 2011 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

головуючого одноособово –судді Толкаченко О.О.,

             при секретарі –Ткаченко О.М.,

          за участю:

представника позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи –ОСОБА_6, страхова компанія «Інго Україна»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа –ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, судом була залучена Страхова компанія «Інго Україна».

Під час розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали свої вимоги. Згідно останньої уточненої позовної заяви позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд:

- Стягнути з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду –534 гривні 34 коп., моральну шкоду –10 000 гривень.

- Стягнути з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі –36155 гривень 40 коп., моральну шкоду –10 000 гривень, витрати на юридичну допомогу у розмірі - 2500 гривень, а також понесені судові витрати згідно квитанцій.

У судовому засіданні представник позивачів –ОСОБА_1, підтримав уточнений позов ОСОБА_3, просив його задовольнити та в обґрунтування позову пояснив, що 31.05.2009 року близько о 16 год. 00 хв. в місті Миколаєві ОСОБА_6., керуючи автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5, який належить на праві власності ОСОБА_5, в порушення п. 8.7.3 ПДР проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого, допустив зіткнення з автомобілем «Форд-Транзит»державний номер НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3, який рухався на зелений сигнал світлофора.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Форд-Транзит»державний номер НОМЕР_6 отримав значні механічні ушкодження, а пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритий перелом костей носу.

Постановою Овідіопольського районного суду від 03 липня 2009 року, ОСОБА_6 був визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди. У судовому засіданні ОСОБА_6 винним себе визнав повністю.

Відповідач ОСОБА_4, як власник транспортного засобу, повинен був відшкодувати завдані збитки, однак відповідач від сплати завданих матеріальних збитків відмовився.

Через травми, позивач ОСОБА_4, тривалий час знаходився на лікуванні, у зв’язку з чим він за власний рахунок придбав ліки, на суму 535 гривень.

Внаслідок ДТП, належний позивачеві ОСОБА_3 автомобіль «Форд-Транзит»реєстраційний номер НОМЕР_6, зазнав значні механічні ушкодження. Вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3, як власнику зазначеного автомобіля складає 58 095 гривень, що підтверджується автотоварознавчим висновком №6179 від14.07.2009 року.

Страхова компанія, відповідно до квитанції від 07.10.2009 року, частково сплатила завдану матеріальну шкоду на суму 24 800 грн. Та на теперішній час залишилась не відшкодована матеріальна шкода в розмірі –33 295 гривень.

Окрім того, за проведення оцінки вартості матеріальної шкоди ОСОБА_3 сплатив 860 гривень 40 коп. Також ОСОБА_3 поніс витрати за послуги евакуатора у сумі 1400 гривень, щоб доставити пошкоджений автомобіль з місця ДТП, а саме з м. Миколаєва до м. Білгорода-Дністровського та на проїзд експерта з м. Одеса до м. Білгород-Дністровський, згідно накладної від16.06.2009 року, за послуги таксі –600грн.

Представник відповідача –ОСОБА_2, з позовом не погодився, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи –Страхової компанії «Інго Україна»у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином (а.с. 140), про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа –ОСОБА_6 у судове засідання жодного разу не з’явився, неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляд справи (а.с. 53, 58, 66, 75, 96, 113, 117, 139), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України - якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи. Суд дійшов висновку, що уточнений позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що 31.05.2009 року приблизно о 16 год. 00 хв. в місті Миколаєві ОСОБА_6., керуючи автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5, який належить на праві власності ОСОБА_5, в порушення п. 8.7.3 ПДР проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого, допустив зіткнення з автомобілем «Форд-Транзит»державний номер НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3, який рухався на зелений сигнал світлофора, що підтверджується постановою Овідіопольського районного суду від 03 липня 2009 року по справі № 3-1630/2009р. (а.с. 9).

ОСОБА_6 працював водієм, на підставі трудового договору, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний код № НОМЕР_4 та найманим працівником ОСОБА_6 (а.с.108-110).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Форд-Транзит»державний номер НОМЕР_6 отримав механічні ушкодження на загальну суму 58 095 гривень, що підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.05.2009 року (а.с. 10-11), висновком № 6179 експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу від 14 липня 2009 року (а.с. 16-20), актом огляду транспортного засобу та фото таблицею до нього (а.с. 22-26).

Третьою особою по справі –страховою компанією «Інго Україна»позивачу ОСОБА_7 було частково відшкодовано завдану матеріальну шкоду в розмірі 24 800 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № ОР09817 від 07.10.2009 року (а.с. 36).

Тобто, невідшкодована частина матеріального збитку, завданого в результаті ДТП ОСОБА_3 внаслідок пошкодження автомобіля складає 33 295 гривень (58 095 –24 800 = 33 295).

Крім того, ОСОБА_3 були оплачені послуги евакуатора для доставки пошкодженого автомобілю «Форд-Транзит»з місця ДТП у розмірі 1400 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № Т-68 від 01.06.2009 року (а.с. 35).

Також ОСОБА_3 поніс витрати, пов’язані з доставкою експерта з м. Одеса до м. Білгород-Дністровський для проведення огляду пошкодженого автомобілю, що підтверджується накладною від 16.06.2009 року, за послуги таксі на суму 600 гривень.

Таким чином загальна сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП ОСОБА_3 становить 35 296 гривень (33 295 + 1400 + 600 = 35 296).

ОСОБА_3 було сплачено послуга з проведення експертної оцінки матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що підтверджується квитанцією № 99 від 09.06.2009 року на суму 860 гривень 40 коп. (а.с. 35).

Суд вважає, що дані витрати ОСОБА_3 слід віднести до судових витрат.

Крім того, при подачі позову ОСОБА_3 було сплачено державне мито у розмірі 566 гривень (а.с. 1) та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 120 гривень (а.с. 2).

Таким чином загальна сума судових витрат, які були сплачені ОСОБА_3 складає 1546 гривень 40 коп. (860. 4 + 566 + 120 = 1546.4).

Відповідно до квитанції № 36 від 02 листопада 2010 року Васильєв микола Савельєвич сплатив адвокату ОСОБА_8 юридичні послуги на суму 2500 гривень (а.с. 39).

В результаті ДТП позивачу ОСОБА_4 було завдано тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритий перелом костей носу, що підтверджується актом судово-медичного огляду № 50 від 26 лютого 2010 року (а.с.31-32).

На лікування ОСОБА_4 витратив 534 гривні, що підтверджується копіями фіскальних чеків (а.с. 34).

Крім матеріальної шкоди позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазнали моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із протиправною поведінкою ОСОБА_6. Зокрема, під час дорожньо-транспортної пригоди відповідачі отримали психологічну травму, яку викликали переживання за своє життя та негативні емоції, перенесені в момент раптового зіткнення автомобілів. Наслідки дорожньо-транспортної пригоди порушили нормальні життєві зв'язки позивачів, змінили звичний уклад життя, негативно вплинули на реалізацію їх намірів. Так, ОСОБА_3 є приватним підприємцем, а в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Форд-Транзит»реєстраційний номер НОМЕР_6, отримав значні механічні ушкодження, що суттєво вплило на його підприємницьку діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- збитки відшкодовуються у повному обсязі …

Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу держаної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, суд може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України - Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України - Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України –стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи  те, що винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особа ОСОБА_6 був найманим працівником ОСОБА_5, завдав матеріальну та моральну шкоду позивачам керуючи джерелом підвищеної небезпеки –належним ОСОБА_5 автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5, то відшкодовувати завдану шкоду має ОСОБА_5

Вимогу позивача ОСОБА_9 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, суд вважає обґрунтованою, у зв’язку з тим, що в результаті ДТП йому було завдано тілесних ушкоджень.  

Враховуючи положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ч. 3 ст. 23 ЦК України характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв’язку з протиправними діями відповідача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку слід відшкодувати ОСОБА_3 слід зменшити до 5000 (п’яти тисяч) гривень.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди»з подальшими змінами і доповненнями, ст.ст. 22, 23, 1167, 1168, 1187, 1172, 1192, 1194, 1195 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 209, 212-216 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи –ОСОБА_6, страхова компанія «Інго Україна»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі –35 296 (тридцять п’ять тисяч двісті дев’яносто шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі –1 546 (одну тисячу п’ятсот сорок шість) гривень 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі –5 000 (п’ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду у розмірі –534 (п’ятсот тридцять чотири) гривні 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду у розмірі –10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на юридичну допомогу у розмірі –2 500 (дві тисячі п’ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                    О.О. Толкаченко