Справа № 1407/2-1779/11
РІШЕННЯ
іменем України
"08" листопада 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого –судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Перша Вознесенська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_4.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входив житловий будинок АДРЕСА_1.
Спадщину прийняли, проте не оформили ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2), як спадкоємці першої черги за законом.
Разом з тим позивач, який також є спадкоємцем першої черги за законом у встановлений законом строк спадщину не прийняв в зв’язку з правовою необізнаністю.
Тому ОСОБА_1 просив про визнання поважною причини пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини та про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в три місяці.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2011 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі, додаткових причин пропуску ним строку для прийняття спадщини не зазначив, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що зазначені позивачем причини пропуску ним строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними.
В той же час просив врахувати те, що він, як спадкоємець першої черги за законом, який прийняв спадщину, не надає своєї згоди для надання позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Третя особа без самостійних вимог –ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, вказуючи на неповажність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
Представник третьої особи без самостійних вимог –Першої Вознесенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника третьої особи, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та відповідно до наданих доказів, оглянувши пенсійне посвідчення відповідача, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входив житловий будинок АДРЕСА_1.
Спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном прийняли, проте не оформили ОСОБА_2 (який є інвалідом) та ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2), як спадкоємці першої черги за законом.
Разом з тим позивач, який також є спадкоємцем першої черги за законом у встановлений законом строк спадщину не прийняв в зв’язку з правовою необізнаністю.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України, спадкові відносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України 1963 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року спадщина могла бути прийнята двома способами:
- шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном;
- шляхом подання до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.
Зазначені дії повинні бути вчинені спадкоємцем протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, єдиною причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини є правова необізнаність.
Однак правова необізнаність не може бути визнана обґрунтованою та поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки обов’язок, порядок та строки прийняття спадщини спадкоємцем на час її відкриття були визначені законодавчо (зокрема діючими на той час нормами Цивільного кодексу України 1963 року), який, як і інші нормативно-правові акти був оприлюднений в установленому законом порядку, відкритим та загальнодоступним для використання, з моменту його оприлюднення кожна особа (в тому числі й ОСОБА_1) вважалася такою, що ознайомлена та обізнана з його змістом.
Напротивагу доводам позивача поважними причинами закон визнає об’єктивні, непередбачувані, незалежні від волі спадкоємців обставини, які за своєю суттю значно ускладнюють або роблять неможливим вчасне прийняття ними спадщини (тяжка хвороба, тривале відрядження спадкоємця, тощо).
Оскільки таких обставин в судовому засіданні не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Перша Вознесенська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини –відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В. Вуїв