Справа № 2-414/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м          У к р а ї н и

17 серпня 2011 року                                                            смт. Кіровське АР Крим

Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого          –судді Михайлова Р. В.

при секретарі          –Бешлієвій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи позовні вимоги тим, щоІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4. Позивач, яка є спадкоємцем за заповітом, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у оформленні документів, у зв’язку з тим, що вона не надала витяг з реєстру прав власників на житловий будинок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач Журавська сільська рада явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про розгляд справа без її участі, чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду листа з проханням розглянути справу за її відсутністю.

Третя особа комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Таким чином, відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України, про що у порядку частини 1 статті 225 ЦПК України постановлена ухвала.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Як убачається з інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР»від 31.01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючого на час виникнення правовідносин законодавства реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на новозбудований будинок в сільській місцевості не було пов’язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.

Судом встановлено, що згідно довідки Журавської сільської Ради Кіровського району АР Крим № 763/02-20 від 12.05.2011 року, відповідно до записів в погосподарських книгах №13, №5 закладки 1964-1966, 2011,2015р. домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 з 1964 року.

Судом також встановлено, що компетентним органом влади –Журавською сільською Радою Кіровського району АР Крим право власності ОСОБА_4 на спірний будинок визнавалося за життя, що підтверджується довідкою Журавської сільської ради №3533 від 27.07.2004 року, крім того ОСОБА_4 володів, користувався та розпоряджався спірним будинком відкрито, відсутність у нього документів про право власності на спірний будинок відповідно до вимог законодавства не можна розцінювати як відсутність у нього прав власника.

Згідно довідки КП Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації №959487 від 01.04.2011р. право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за  ОСОБА_4 не оформлено.

Отже, за таких обставин, згідно положень законодавства, яке було чинне на момент набуття ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4  набув право власності на вищезазначений житловий будинок у 1964 році.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Новопокровка, Кіровського району АР Крим, свідоцтво НОМЕР_1, актовий запис № 41 від 12.072010 року, місце реєстрації –Журавська сільська рада Кіровського району АР Крим /а.с.8/;

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 Інших спадкоємців не має, про що свідчить спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_4, копія якої досліджена в судовому засіданні.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як убачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №259/02-31 від 04.05.2011р. приватного нотаріуса Кіровського нотаріального округу ОСОБА_3 позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.

Відповідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, вимоги позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно –домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 цілком обґрунтовані, відповідають закону і підлягають задоволенню.

В поданій до суду заяві представник позивача вказав, що відмовляється від стягнення з відповідача судових витрат, у зв’язку з чим суд залишає питання стягнення з відповідача зазначених витрат без розгляду.

На підставі наведеного керуючись статями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статями 10, 11, 60, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу ОСОБА_3, комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Кіровським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

С у д д я                                                                                                             Р.В. Михайлов