26.09.2011

№ 2-а-10569/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26.09.2011 року суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Борисюк І. Е. розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у  Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов’язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

          В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у  Вінницькій області про визнання дій протиправними та незаконними по факту недоплати йому додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4 категорії; зобов’язання відповідача донарахувати, призначити та виплатити підвищення до пенсії як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4 категорії  в розмірі 15% відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 29.12.2009 року; здійснення нарахування та виконання виплати в подальшому без терміну давності –тобто по день припинення права виплати пенсії в загалі.

          Ухвалою суду від 15.08.2011 року позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишені без розгляду.

Відповідачем у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду від 15.08.2011 року та копій документів не було надано заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову, відповідно до ч.3 ст.183-2 КАС України.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позову виходячи з наступного.

          Позивач  ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, інвалідом ІІ групи.   

          Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача з 05.03.2010 року і отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особа віднесена до 4 категорії в розмірі 5 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

          Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Пенсії чорнобильцям виплачуються згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Остання редакція цієї норми передбачала, що пенсії для чорнобильців, які віднесені до категорії 4, призначаються в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни,  внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

Правові наслідки визнання окремих положень закону неконституційним виписані у ст. 152 Конституції України. Вказаною нормою передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому, на сьогодні, діє попередня редакція статті Закону про наслідки чорнобильської катастрофи, яка передбачає, що пенсії чорнобильцям, віднесеним до категорії 4, призначаються у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

           Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

           У відповідності до положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року визначено: прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Вище зазначений Закон набув чинності з 19.06.2011 року (опублікований у газеті «Голос України»від 18.06.2011 року № 110).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений.

При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача і визнає дії відповідача щодо нарахування та виплати додаткової пенсії позивачу не у відповідності до  ст. 51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.02.2011 року по 18.06.2011 року (включно) неправомірними і  зобов’язує відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та виплату різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією, згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, яка розраховується на момент виплати в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 06.02.2011 року до 18.06.2011 року (включно).

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати додаткову пенсії відповідно до ст. 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в подальшому, то суд, відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки такі вимоги не відповідають змісту законодавства, оскільки судове  рішення  має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. Також, судом враховано, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, ст.ст. 4, 6-12, 71, 86, 159-163, 183-2 КАС України, суд -   

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління пенсійного фонду України у  Вінницькій області щодо нарахування та виплати додаткової пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до ст. 51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.02.2011 року по 18.06.2011 року (включно) неправомірними.

Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України у  Вінницькій області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та виплату різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією, згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, яка розраховується на момент виплати в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 06.02.2011 року до 18.06.2011 року (включно).

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Допустити постанову суду до негайного виконання.  

Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання  не було подано апеляційної скарги.   

Суддя: