Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 2-0-10/08
21 березня 2008 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого - Сінгур В.О.
при секретарі - Біндюг Л.М.
з участю заявника - ОСОБА_1
представника зацікавленої особи Шостикінсько-Середино-Будського об1єднаного військового комісаріату Кравченка М.А., представника адмінстрації прикордонної служби України Козаковського Т.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту звільнення зі служби, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт звільнення його з 9 вересня 1992 року з військової частини № 2066 м. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіка Таджикистан за сімейними обставинами.
В судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав та суду показав, що після закінчення Вищого прикордонного військово-політичного училища КДБ СРСР поступив на службу в 71 прикордонний загін Середньоазіатського прикордонного округу, а з 5 березня 1992 року перебував на військовій службі у військовій частині № 2066 м. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіка Таджикистан. Через деякий час він вирішив звільнитися з служби у зв'язку з чим подав рапорт про звільнення з прикордонних військ Росії за сімейними обставинами. Вважаючи себе звільненим він переїхав до м. Шостка і 29 жовтня 1992 року став на військовий облік Шостикінсько-Середино-Будський об'єднанийо військовий комісаріат. Також він дізнався, що був виключений зі списків військової частини і направлений в розпорядження командувача Прикордонними військами України для подальшого проходження військової служби.
Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що заявник був призванний в 1977 році на строкову військову службу. В 1979 році вступив до Вищого прикордонного військово-політичного училища КДБ СРСР, яке закінчив в 1983 році. Після закінчення військового училища перебував на службі 71 прикордонного загону Середньоазіатського прикордонного округу, а з 5 березня 1992 року у військовій частині № 2066 м. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіка Таджикистан ( а.с. 4-5). В 1992 році заявник подав рапорт про його звільнення з рядів прикордонних військ за сімейними обставинами. Даний факт підтверджується відповідним рапортом ( а.с. 6). Відповідно до виписки з наказу командира військової частини № 2066 № 257 від 9 вересня 1992 року капітана ОСОБА_1 направлено в розпорядження Командуючого прикордонними військами України м. Києва для подальшого проходження служби. Як вбачається з з досліджених в судовому засіданні письмових доказів заявник та працівники Шостикінсько-Середино-Будського об'єднаниго військового комісаріату зверталися в до начальника управління кадрів прикордонних військ України , адміністрацію прикордонної служби України та федеральної служби безпеки Російської Федерації по питанню звільнення заявника зі служби за сімейними обставинами. Однак з наданих заявникові відповідей даних про те, що заявник був звільнений зі служби за вказаною в рапорті підставою відсутня.
Допитаний в судовому засіданні представник Шостикінсько-Середино-Будського об'єднаниго військового комісаріату суду показав, що відповідно до пункту 58 Положення про проходження військової служби офіцерським складом Військових сил СРСР, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 18 березня 1985 року № 240, яке діяло в 1992 році і згідно якого звільнення по сімейним обставинам було передбачене тільки для офіцерів - жінок при наявності особливо поважної причини. Вважає, що заявник не мав підстав для звільнення з військової служби саме за цією підставою. Крім того, як зазначив свідок заявник був направлений для проходження служби до прикордонних військ України. Вважає, що на той момент, коли велись бойові дії заявник міг і не знати був він звільнений.
Допитаний з цього питання представник адміністрації Державної прикордонної служби України суду показав, що особова справа капітана ОСОБА_1 надійшла 14 травня 1993 року. На запит Шосткинського військового комісаріату направлена 27.09.1993 року. Справа була не закрита, так як не було наказу про його звільнення так, як заявник не перебував у юридичних відносинах з прикордонною службою України.
Відповідно до довідки наданої державним комітетом у справах охорони державного кордону за № 8-1654 заявник в прикордонні війська України для проходження військової служби не з'явився, особиста справа знаходилась в архіві, і по запиту Шостикінсько-Середино-Будського об'єднаниго військового комісаріату було направлено 27.09.1993 року на адресу комісаріату. Із наведеного вище слідує, що заявник на даний час фактично зі служби не звільнений.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що заявник не міг бути звільненим з тієї підстави, на яку він посилається у рапорті
В судовому засіданні заявник змінив вимоги і просить встановити не факт звільнення зі служби, а факт закінчення проходження військової служби у військовій частині № 2066 м. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіки Таджикистан. Факт перебування на службі заявника підтверджується витягом із послужного списку ( а.с.4-5), випискою з наказу № 257 від 9 вересня 1992 року ( а.. с 7.) Згідно до ст. 24 Закону України ” Про військовий обов'язок і військову службу” закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Як вбачається з виписки наказу № 257 від 9 вересня 1992 року капітан ОСОБА_1був виключений із списків частини № 2066 ( а.с. 7). Оцінивши надані заявником докази суд приходить до висновку про задоволення уточнених заявником доводів заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.234, ч.2 ст. 256 ЦПК України, Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу”, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати факт проходження військової служби ОСОБА_1 з 10 травня 1977 року по 9 вересня 1992 року у військовій частині № 2066 м.. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіки Таджикистан.
Вважати закінченням проходження військової служби - день виключення із списків військової частини № 2066 м. Пяндж Курган-Тюбинської області Республіки Таджикистан.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний шляхом подачі в 10 строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання цієї заяви. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Сінгур