Малиновський районний суд м.Одеси
Справа № 2-а/1519/5335/11
Категорія 100
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2011 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Вербицька Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання неправомірними заниженими виплати Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, виплату одноразової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі установленому законом і про стягнення неотриманої суми компенсації, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 15 вересня 2011р. звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання неправомірним заниження виплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі установленому законом і про стягнення недоотриманої суми компенсації за період, коли в нього виникло це право, а також зобов’язати відповідача щорічно виплачувати цю допомогу.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу положена щорічна допомога в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Проте, в попередніх роках він отримував допомогу в значно меншому розмірі. Такі дії з боку відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними і такими, що порушують його права, у зв'язку з чим він подав позов до суду. Посилаючись на ст.ст. 3,8,19, 22 ,150 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 просив задовольнити його позов в повному обсязі, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010р.р. були залишені без розгляду, у зв’язку з пропуском строку.
Представник відповідача –Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради –отримав адміністративний позов ОСОБА_1, але заперечень не надав. У зв’язку з чим суд постановляє рішення на підставі наявних доказів в справі.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа розглядається в скороченому провадженні без присутності сторін.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши повідомлені обставини суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1, 5 січня 1949р.н., є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується наданими в матеріали справи посвідченням серії А № 105942 С та вкладкою до нього, яка діє безстроково. Також згдіно довідки огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи безстроково.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 230/96-ВР від 06.06.1996 в ст. 48 були внесені зміни, відповідно до яких виплата щорічної допомоги інвалідам 1-2 групи передбачається в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46), а Департамент в своєму запереченні визнав, що позивач, дійсно має право на отримання соціальної доплати у вищевказаному розмірі.
В статтю 48 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VI, 28.12.2007 були внесені зміни, відповідно до яких одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу І, п.61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п.3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік…»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст.67 розділу І, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ цього ж Закону, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».
З відповіді Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 14 вересня 2011 року на позовні вимоги ОСОБА_1 в обґрунтування правильності виплати щорічної разової допомоги позивачу вбачається, що розмір щормічної допомоги позивачу визначений в розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що при визначенні пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки остання звужує обсяг встановлених законом прав.
Суд не зазначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного Фонду України.
Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, що винесені в порядку скороченого провадження. Суд допускає негайне виконання постанови в такому випадку, враховуючи особливості виплати, яка підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 22,46 Конституції України, Закон України «Про державний бюджет України», ст.ст.48,62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9-11,70,99, 100, 159-163,167, 183-2, 256 КАС України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо заниження ОСОБА_1 розміру щорічної виплати на оздоровлення за 2011р. на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну виплату на оздоровлення за 2011 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з врахуванням здійснених виплат.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя Н.В.Вербицька