20.10.2011

  Справа №1-523/11

В И Р О К

І М’Я М     У К Р А Ї Н И

20 жовтня  2011 року                                            Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді:  Ковбаси Ю.П.

при секретарі:           Коровай А.А.

за участю прокурора:   Гайду С.В.,

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше  судимого:

19.05.2010 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 309 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 1020 гривень,     

 в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1  ст.185 КК України, -

 В С Т А Н О В И В :

           26 квітня 2011 року біля 21.00 години ОСОБА_2 перебуваючи в дворі АДРЕСА_2 помітив в сумці неповнолітньої ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокіа 5800».

Так у ОСОБА_2 з метою власного збагачення виник  злочинний умисел направлений на крадіжку даного мобільного телефону. Реалізовуючи свій злочинний умисел та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з сумочки  мобільний телефон марки «Нокіа 5800», вартістю 2200 грн. в якому була карта пам’яті, яка входить у вартість телефону та сім картою мобільного оператора «Лайф»вартістю  30 гривень.

ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чи завдав,  ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2230 гривень.     

Підсудний ОСОБА_2   в судовому засіданні свою вину у скоєнні крадіжки при зазначених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що з незрозумілих причини викрав чуже майно у потерпілій  шкоду не відшкодував. Просив суд його суворо не карати.

Суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що ОСОБА_2 викрав у неї телефон, коли вона залишила його на лавці, шкода не відшкодована. Просила суд позов задовольнити, та призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно  кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, як (крадіжка ) –таємне викрадення чужого майна.

При визначені  виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують  його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2  раніше  судимий (а.с. 22), на обліку у Вінницькій психоневрологічній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (а.с. 25-26), характеризується посередньо за місцем проживання (а.с.27).

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2 суд вважає - щире каяття та з»явлення із зізнанням (а.с.13).

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2  судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин, думку потерпілої ОСОБА_4  щодо призначення підсудному покарання не пов’язаного з позбавленням волі, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його  від суспільства, а тому доцільно буде призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування покарання із іспитовим строком.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 на суму відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю та стягнути з підсудного на користь потерпілої  кошти в сумі 2230 грн.   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

  З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити  йому  покарання у виді –3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три)  роки.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2  обов‘язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції при УМВС України у Вінницькій області і повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про зміну свого місця проживання та роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в  кримінально-виконавчу  інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на  підписку про невиїзд –звільнивши з –під варти з зали суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3  про стягнення матеріальної шкоди –задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  кошти матеріальної шкоди в розмірі –2230 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суду м. Вінниці протягом 15 діб з моменту його проголошення.

С уддя