Справа № 2-466/11   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 17.11.2011 року     Володарський районний суд Київської області , в складі:

           головуючого судді                               Моргун Г. Л.

при секретарі                                  Волівач В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в смт  Володарка , справу  за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

  В жовтні 2011 року до суду звернулася позивач з позовною заявою, в якій вказувала , що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір – ОСОБА_3. Після  смерті матері  відкрилася спадщина до якої поряд з іншим  майном входять 1/3 земельної ділянки площею 0,421 га. Але в даний час вона не може прийняти спадщину, оскільки мати померла не встигши отримати державний акт , що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Позивач просить суд визнати за нею право власноті на 1/3 земельної ділянки, яка розташована на території АДРЕСА_1, в порядку спадкування .

 В  судовому засіданні  позивач підтримала свої  вимоги , посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та просила позов задоволити.

 Відповідач вимоги позивача визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.

 Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ,  відповідача та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

 По справі встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про її смерть( а.с.9).Після її смерті відкрилася спадщина. За життя, 29 червня 2010 року, спадкодавцем  було складено заповіт ( а.с.14), яким вона все майно , де б воно не знаходилося і з чого б не складалося і взагалі все те , на що вона за законом матиме право і  що буде належати їй на момент смерті заповідала своїй дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до спадкової справи № 1114/2010, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3  позивач вчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини, але у зв’язку з тим, що спадкодавець померла та не встигла отримати Державний акт - не має змоги  належним чином оформити  прийняття  1/3 частини земельної ділянки , яку матір позивача успадкувала після ОСОБА_5. Матеріали справи вказують, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ( а.с.13) ОСОБА_3 успадкувала 1/3 частини земельної ділянки площею 0,421 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ – КВ № 068555 виданим Тадіївською сільською радою Володарського району Київської області 18.04.2000 року.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності,  та його державної реєстрації.         

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

 Обставини справи вказують, що позивач не має змоги належно оформити  у нотаріуса прийняття спадщини, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на 1/3 частини земельної ділянки , так як Державний акт  на право приватної власності на землю не було виготовлено і спадкодавець померла не встигши отримати його , та зареєструвати  відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності,  та його державної реєстрації.  Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

 Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів .

Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом . Однією  з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом ,  відповідно до ст. 1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

 Беручи до уваги вище викладе, суд прийшов до висновку, що позивач  має   право на спадщину за заповітом  , що залишилась після померлої матері   оскільки, вона визначена у заповіті. Те що позивач  являється дочкою померлої  стверджено свідоцтвом про її народження        ( а.с.6 ) , а зміна прізвища підтверджується свідоцтвом про одруження  ( а.с.7). Позивач є єдиною особою, що бажає прийняти спадщину .

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. Ст. 1222 ч.1  ЦК України вказує , що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після  відкриття  спадщини.

 Відповідач по справі , є спадкоємцем першої черги , як син спадкодавця , що стверджено свідоцтвом про його народження , однак він на спадщину не претендує  та не заперечує проти її прийняття позивачем .

 Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г  Земельного Кодексу України.

 Враховуючи, що позивач  успадкувала  право на земельну ділянку, належну спадкодавцю, та в установленому порядку не може одержати правовстановлюючий документ на вказане майно, оскільки такі документи не виготовляються  на ім’я померлого після його смерті. Тому суд вважає, що  успадковане  право позивача підлягає захисту в судовому поряду.

Визнання  відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку , що  вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід  задовольнити.

Керуючись ст.ст. 81,125,152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1268  ЦК України ,  ст.ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України , суд,-

  ВИРІШИВ:

  Позов  ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно -  задовольнити  .

 Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частини земельної ділянки площею 0,421 га. , а саме : для будівництва, обслуговування житлового будинку - 0,250 га ; ведення особистого підсобного господарства – 0,171 га , яка  розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  виданого 04 грудня 2003 року Володарською державною нотаріальною конторою.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя                                                             Г. Л. Моргун