Судове рішення #1882095
Справа № 22-481\08 Головуючий в 1 інстанції: Красько В

Справа № 22-481\08                          Головуючий в 1 інстанції: Красько В.Й.     

Категорія: 51                               Доповідач: Хилевич С.В.

                               

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 березня 2008 року                                          м. Рівне

 

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Оніпко О.В.

суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,

при секретарі судового засідання Демчук О.С.

за участю ОСОБА_1, представників Дубровицької районної державної адміністрації - Яцути А.І. та Дубровицької районної ради - Рябої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 11 січня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької районної державної адміністрації та Дубровицької районної ради про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням термінів її виплати,

                      в с т а н о в и л а:

У серпні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Дубровицької районної державної адміністрації та Дубровицької районної ради про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням термінів її виплати.

В обґрунтування позову зазначав, що 14 жовтня 2003 року звільнений за власним бажанням з посади редактора Дубровицького районного проводового радіомовлення.

Відповідачі як засновники ліквідованого Дубровицького районного проводового радіомовлення, безпідставно відмовлялись добровільно виплатити розрахункові кошти із заробітної плати протягом часу з моменту звільнення до 2 березня 2007 року, тобто до моменту примусового виконання рішення суду.

Покликаючись на положення ст. 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427, просив суд стягнути солідарно на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати з індексом інфляції у зв'язку із порушенням термінів її виплати сумою у 18 595 гривень 21 копійку.

Рішенням Дубровицького районного суду від 11 січня 2008 року в позові відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт вважає, що висновок суду про відсутність вини відповідачів у порушенні його трудового права є безпідставним, оскільки саме з його бездіяльності не проведено оплату розрахункових коштів із заробітної плати.

Просив колегію суддів скасувати рішення Дубровицького районного суду від 11 січня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

В судовому засіданні ОСОБА_1, підтримуючи апеляційну скаргу повністю, надав колегії суддів пояснення в межах її доводів.

Представники Дубровицької районної державної адміністрації та Дубровицької районної ради, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликались на її безпідставність.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Між тим, такий висновок суперечить нормам матеріального права, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, і це підтверджено сукупністю перевірених колегією суддів доказів, що внаслідок винних дій відповідачів порушено трудове право ОСОБА_1, а саме право на своєчасне отримання заробітної плати. Виходячи з наведеного, вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати відповідно до ст. 117 КЗпП України є обґрунтованими.

Разом з тим, ч. 1 ст. 233 цього Кодексу передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

З абзаців п'ятого і шостого п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» видно, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

Колегією суддів установлено, що суму коштів заборгованості за заробітком з відповідачів на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 березня 2007 року, позивач же звернувся суду за захистом свого порушеного права лише в серпні 2007 року, тобто за спливом строку, визначеного для відповідного звернення. Доказів про поважність причин пропуску цього строку позивач не надав, а тому такий пропуск слід вважати необґрунтованим.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, рішення, що оскаржується, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

На підставі ст. 117, ч. 1 ст. 233, абзаців п'ятого і шостого п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дубровицького районного суду від 11 січня 2008 року - скасувати повністю.

У позові ОСОБА_1 до Дубровицької районної державної адміністрації та Дубровицької районної ради про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням термінів її виплати - відмовити повністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене поряд із рішенням суду першої інстанції в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням апеляційного суду чинності.

 

 

 

Головуючий:

 

 

 

Судді:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація