У Х В А Л А

про забезпечення позову

"18" листопада 2011 р.                                                             Справа № 2-957/11

     Суддя Кремінського районного суду Луганської області Кіяшко В.Г.,  розглянувши

 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину будинку.  ,

                                                    ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. В заяві позивач просить забезпечити його позов шляхом :

1)          Накласти арешт на будівлю зі спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно даним, що містяться в комунальному підприємстві «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», належить відповідачу –ОСОБА_2.

2)          Заборонити ОСОБА_2, особисто або та будь-яким чином розпоряджатися будівлею зі спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

3)          Заборонити вчиняти певні дії Кремінській районній державній адміністрації, Кремінському районному «БТІ», Відділу землеустрою, архітектури та містобудування Кремінського району, нотаріусам Кремінського районного нотаріального округу, щодо майна, яке належить ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

          Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

          Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

          Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен приймати до уваги, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам. Тому забезпечення позову вирішується з урахуванням охорони прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі. Суд повинен керуватися конкретними обставинами справи, враховуючи також і обґрунтування своєї заяви ініціатором забезпечення позову.

          Суд при вирішенні даного питання повинен бути впевненим , що вжиті заходи не  перешкоджатимуть   діяльності   фізичної особи, тим паче, що заявник не надав доказів того, що відповідач має намір якимсь  чином розпорядитися вищевказаним майном.

          Заявник зобов’язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази. Суд у даному випадку  не бачить реальної загрози правам та свободам позивача.

          Таким чином, суд не бачить обґрунтування та підстав для забезпечення позову шляхом :

1)          Накласти арешт на будівлю зі спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно даним, що містяться в комунальному підприємстві «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», належить відповідачу –ОСОБА_2.

2)          Заборонити ОСОБА_2, особисто або та будь-яким чином розпоряджатися будівлею зі спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

3)          Заборонити вчиняти певні дії Кремінській районній державній адміністрації, Кремінському районному «БТІ», Відділу землеустрою, архітектури та містобудування Кремінського району, нотаріусам Кремінського районного нотаріального округу, щодо майна, яке належить ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та  керуючись  ст.ст. 151-153  ЦПК України,-

                                                               УХВАЛИВ:

          Відмовити  ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину будинку в повному обсязі у зв’язку з не співрозмірністю  та необґрунтованістю заяви.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                          В.Г. Кіяшко