Справа №  2-а-8403/11

ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                            

02.10.2011 року                                                                                 м.Суми          

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Литовченка О.В., при секретарі – Лесняк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти прапорщика міліції Фісун Олександра Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 02 вересня 2011 року керував автомобілем НОМЕР_1 за 1 км. до с. Мала Рублівка Полтавської області, був зупинений працівником ДПС який повідомив, що позивач рухався зі швидкістю 112 км/год.. Незважаючи на пояснення позивача про те, що швидкість керованого ним автомобіля не перевищувала 75 км/год., а швидкість зафіксована на приладі є швидкістю автомобіля, який рухався позаду автомобіля під керуванням позивача, інспектором ДПС Полтавської роти прапорщиком міліції Фісун Олександром Павловичем, був складений протокол про порушення п. 12.4 правил дорожнього руху, та винесена постанова ВІ № 249352 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, оскільки швидкість керованого ним автомобіля не перевищувала 75 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Іскра», а в зв’язку з тим, що відсутні докази швидкості саме цього автомобіля, тому просить скасувати постанову ВІ № 249352 від 02 вересня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, клопотань про перенесення розгляду справи до суду теж не надано. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що позивач 02 вересня 2011 року керував автомобілем НОМЕР_1 за 1 км. до с. Мала Рублівка Полтавської області, був зупинений працівником ДПС.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2011року інспектора ДПС Полтавської роти прапорщика міліції Фісун Олександра Павловича, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 02 вересня 2011року  о 06 год. 13 хв. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1  в с. Мала Рублівка Полтавської області керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 112 км/год, чим перевищив швидкість руху в населеному пункті на 52 км/год. (а.с. 3). Крім цього, того ж дня інспектором ДПС Полтавської роти прапорщиком міліції Фісун Олександром Павловичем був складений  протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач своєї вини не визнав (а.с. 4).

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.  

Відповідачем не надані докази  вини ОСОБА_1 в порушенні п. 12.4 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП  адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.          

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В ході розгляду справи відповідачем, на якого  у даному випадку покладений обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251, 256 КУпАП, доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суду не надано.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.                              

Сам позивач, не заперечуючи того факту, що він дійсно знаходився в зазначеному в постанові місці та в зазначений в ній час на вказаному автомобілі, факт скоєння ним правопорушення заперечив.

Також суд приходить до висновку, що адміністративне правопорушення не було зафіксовано належним чином як того вимагає чинне законодавство. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

            Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектором під час складання протоколу,  постанови про адміністративне правопорушення та накладення на позивача адміністративного стягнення не в повній мірі були з’ясовані обставини справи, характер вчиненого діяння, дані, що характеризують ОСОБА_1, винність у вчиненні даного порушення та інші обставини, що мають істотне значення для правильного об’єктивного, повного та всебічного вирішення питання по суті згідно вимог діючого законодавства, оскільки вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП входить до компінтенції суду, що є самостійною підставою для скасування постанови.

             Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Встановлення в ході судового розгляду фактів порушення суб’єктом владних повноважень при прийнятті оскарженого рішення вимог ст. 247 КУпАП є підставою для задоволення позову та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню, а тому постанова інспектора ДПС Полтавської роти прапорщика міліції Фісун Олександра Павловича серії ВІ № 249352 від 02 вересня 2011 року, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись  ст. ст. 9, 245-246, 251, 258, 280, 289, 293, ч. 3 ст. 122 КУпАП, ст.ст.69-71, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ВІ № 249352 від 02 вересня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Полтавської роти прапорщиком міліції Фісун Олександром Павловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                              О.В.  Литовченко