05.10.2011  

 
  Справа № 2-4094/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року                                  Ленінським районним судом м.Вінниці

В складі: Головуючого судді Федчишена С.А.

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Теплокомуненерго “Маяк” відкритого акціонерного товариства “Маяк” про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, –

                                                                ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства “Теплокомуненерго “Маяк” ВАТ «Маяк»про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди у розмірі 8500 грн., мотивуючи позов тим, що ним 31.07.2010 року було повністю оплачено суму заборгованості за послуги опалення, встановленій рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10.02.2010 р., яке залишене без змін ухвалою Верховного Суду України від 25.06.2010 р.  Надалі всі платежі за послуги опалення здійснювались позивачем своєчасно та повністю. Проте, незважаючи на це, відповідач протягом  тривалого часу, а саме близько одного року,  повідомляв позивача про необхідність сплати заборгованості за послуги опалення,  розміщував оголошення про боржників, в тому числі позивача, біля дверей під’їзду будинку. Розповсюдженням неправдивої інформації про наявність боргу за послуги опалення було принижено честь і гідність позивача та його сім’ї, позивач вимушений був постійно виправдовуватись перед сусідами, знайомими  та іншими мешканцями будинку. За таких обставин позивач знаходився у стані морального пригнічення, душевного хвилювання, що призвело до погіршення його стану здоров’я та завдало моральної шкоди. Розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує тривалістю хвилювань, порушенням звичайного режиму життя, погіршенням стану здоров’я та необхідністю понесення витрат на його відновлення. Тому позивач просить спростувати недостовірну інформацію про наявність боргу у такий же спосіб, як і поширювалась зазначена інформація  та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 8 500 грн.

В  судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали за обставин, викладених у позовній заяві. Просили позов  задовольнити повністю.

Представник відповідача  ОСОБА_3  позов не визнав, пославшись на те, що у позивача станом на 01.10.2007р. була заборгованість за послуги опалення та гаряче водопостачання у сумі 1 827 грн.91 коп., яка  до 2009р. зросла до 2513 грн.65 коп.  Спір про стягнення боргу розглядався у судовому порядку та вказану суму боргу  встановлено судовим рішенням. Відповідно до розрахунку суми заборгованості та оборотної відомості за позивачем рахується борг за послуги опалення. Оголошення  були за своєю суттю  проханням до споживачів розрахуватись за спожиті послуги з теплопостачання, не містили прізвища, ім’я, по-батькові позивача, тому не можуть розцінюватись як розповсюдження інформації, що порочить честь та гідність позивача.  Також відповідач вказав, що позивачем не доведено факту заподіяння моральних страждань.  

          Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та правовідносини.

  Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.12.1997р. позивач ОСОБА_1  є співвласником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки МКП ЖЕК №229 від 22.09.2011р. у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та  проживають  ОСОБА_1  та його дружина  ОСОБА_4. Факт шлюбних відносин підтверджується відміткою у паспорті позивача про укладення шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням. Одночасно з цим, позивач  ОСОБА_1 працює в дошкільному навчальному закладі №67 на посаді заступника завідуючого по господарству, про що свідчить довідка №33 від 04.08.2011р.

Відповідно до довідки від 31.03.2004р. дружина позивача –ОСОБА_4 має третю групу інвалідності та їй протипоказано важке фізичне та емоційне навантаження.

Відповідно до квитанцій за період з 01.01.2009р. по 01.07.2011р. позивачем щомісяця здійснювалась оплата за послуги опалення та гарячого водопостачання.

Рішенням  Ленінського районного суду м. Вінниці  від 09.11.2009р.   відмовлено ДП «Теплокомуненерго Маяк» ВАТ «Маяк»у стягненні зі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 боргу за послуги опалення та гарячого водопостачання  за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р. у сумі 2 513 грн. 79 коп.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10.02.2010р. задоволено позов частково та вирішено стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ДП «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк»1 547 грн.99 коп. заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до квитанції від 31 липня 2010 р. ОСОБА_1 було  проведено оплату боргу у сумі 1 547 грн.99 коп., про що повідомлено ДП «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк»згідно із заявою від 31.07.2010р.

У розрахунку суми заборгованості на надані послуги опалення і гарячого водопостачання ДП «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк»міститься детальний опис нарахованих та сплачених сум за послуги опалення, в тому числі  оплати у липні 2010року суми у розмірі 1 547 грн.99 коп.

Відповідно до акту від 01.08.2011р.  Дочірнім підприємством  «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк»протягом року розміщувались оголошення про боржників, в тому числі квартири АДРЕСА_2.

З виписки із історії хвороби ОСОБА_1 від 18.11.2010р., витягу з медичної картки від 10.08.2011р. вбачається, що позивач хворіє на серцеве захворювання та гіпертонічну хворобу. Відповідно до довідки №26 від 17.06.2011р. позивачу рекомендовано санаторно-курортне лікування.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку що позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Теплокомуненерго “Маяк” відкритого акціонерного товариства “Маяк” про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди  підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе та членів своєї сім’ї та право вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею  270 ЦК України передбачено види особистих немайнових прав, зокрема, право на повагу до гідності та честі. Згідно із ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь особи є недоторканими; фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.  Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування  недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ” поширенням інформації є  вивішування  (демонстрація)  в громадських   місцях   плакатів,  гасел,  інших  творів,  а  також розповсюдження серед людей  листівок,  що  за  своїм  змістом  або формою   порочать  гідність,  честь  фізичної  особи  або  ділової репутації фізичної та юридичної особи. Недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про   них   не  відповідають  дійсності  (неповні  або перекручені).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема,  у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно  до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 “Про судову практику у справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди” під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна  шкода   може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,    у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих   зв'язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10.02.2010р. задоволено позов ДП «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк» частково та вирішено стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_4 за період з 01.01.2007р. по 01.01.2009р. заборгованість за послуги з опалення та гарячого водопостачання у сумі 1547 грн.99 коп. Позивачем повністю проведено оплату  сумі 1 547,99грн., що підтверджується фіскальним чеком від 31.07.2010р.  

З квитанцій про оплату послуг опалення за період з 01.01.2009р. по 01.07.2011р. вбачається, що надалі оплата за послуги опалення проводилась позивачем щомісяця.  З розрахунку заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання ДП «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк»також видно сплату позивачем боргу у сумі 1547,99 грн. у липні 2010 року та оплату позивачем послуг опалення в подальшому.  З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що борг за минулі періоди за послуги опалення у позивача відсутній.  Тому,  доводи відповідача про наявність боргу за послуги опалення, який виник ще з 2007 року,  не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи.

Оцінивши акт від 01.08.2011р., квитанції про оплату комунальних послуг, та враховуючи пояснення сторін, судом встановлено, що протягом тривалого часу відповідачем розміщувались оголошення біля дверей під’їзду будинку АДРЕСА_2, в яких містилась інформація про заборгованість за квартирою №12, що належить позивачу. З огляду на зазначене, судом критично оцінюються доводи  відповідача на відсутність фотознімків оголошень про боржників, адже такі обставини підтверджуються матеріалами справи.

Інформація, викладена у оголошеннях  про заборгованість з оплати послуг опалення за квартирою №12  містила відомості, що не відповідають дійсності, тобто  є недостовірною. Такі оголошення розміщувались відповідачем у видному місці біля дверей під’їзду будинку, де проживає позивач. Отже, у даному випадку мало місце поширення  недостовірної інформації, що безпосередньо стосується особи позивача.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність позивачем обставин  відсутності боргу та розміщення оголошень, оскільки стороною не надано доказів на підтвердження заперечень проти позову, які стосуються таких обставин.

           Суд зважає на ті обставини, що позивач  займає активну громадянську позицію, намагається внести свій вклад у  розбудову української державності, про що свідчать його звернення до державних органів та їх відповіді, а також на те, що дружина позивача, ОСОБА_4,  за багаторічну сумлінну працю та досягнуті успіхи у справі навчання і виховання учнівської молоді  має грамоти та відзнаки. Тобто, думка оточуючих для позивача  не є байдужою. Поширення недостовірної інформації  спричинило позивачу  душевні страждання, переживання, суттєві незручності в усталеному життєвому порядку.

Крім того, у витягу із медичної картки позивача міститься запис від 10.08.2011р. із зазначенням скарг ОСОБА_1 на погіршення самопочуття, яке останній пов’язував із регулярними стресами та нічними телефонними дзвінками. З виписки з історії хвороби від 18.11.2010р. видно, що позивач проходив лікування у кардіологічному відділенні 1-ої міської клінічної лікарні. Позивачу рекомендовано санаторно-курортне лікування, що підтверджується довідкою №26 від 17.06.2011р.

Отже, поширенням недостовірної інформації позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у постійних хвилюваннях та постійному нервовому напруженні, оскільки  порушено звичайний режим життя, ускладнились хвороби, позивач змушений був спростовувати недостовірну інформацію.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши письмові докази,  суд приходить до висновку, що  вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 1000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд бере до уваги  вимоги розумності та справедливості.

   Проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про задоволення позову частково.

    Згідно ст.ст. 79,  88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним  судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

   Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 32 Конституції України, ст.ст. 23, 270, 277, 297  ЦК України, суд –

                                                              ВИРІШИВ:

 Позов  задовольнити частково.

Зобов’язати Дочірнє підприємство «Теплокомуненерго «Маяк»ВАТ «Маяк» спростувати недостовірну інформацію про те, що за квартирою АДРЕСА_2  за період з серпня 2010 року по квітень 2011 року включно,  рахувався  борг за послуги опалення, у такий же спосіб, як і поширювалась зазначена інформація, тобто шляхом розміщення оголошення біля дверей під’їзду, в якому знаходиться квартира АДРЕСА_2 .

Стягнути з Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго «Маяк»Відкритого Акціонерного Товариства «Маяк»на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у  розмірі  1 000 ( одна тисяча) гривень.

  Стягнути з Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго «Маяк»Відкритого Акціонерного Товариства «Маяк»на користь ОСОБА_1  68 грн.  судового збору, 74 грн. 40 коп.  витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи,  1860  грн.  витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: