Справа № 2-а-3060/2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

  30.08.2011 року                                                               м.Бар

  Суддя Барського районного суду Вінницької області Єрмічова В.В., розглянувши в приміщенні Барського районного суду Вінницької області в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Барському районі Вінницької області про визнання дій управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії за віком протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Барського районного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Барському районі Вінницької області про  зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за віком із середнього показника заробітної плати за 2010 рік, мотивуючи тим, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України, отримує пенсію за віком і продовжує працювати, а тому звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Барському районі про перерахунок пенсії з більшого заробітку. Частково його заяву задоволено і здійснено перерахунок пенсії за віком із показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. З таким рішенням управління Пенсійного фонду України в Барському районі позивач не згоден. Вважає, що в даному випадку відповідачу слід керуватися постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 , яка відповідає рішенню Конституційного суду від 22.05.2008 року та прийнята на реалізацію положення ст.42,46 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Так, п.11 даної постанови передбачено, що перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.40 зазначеного Закону враховується при обчислені пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто 2010 рік - 1981 гривень. Цей факт підтверджено і листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року за №120/0/18-09/039 та №096/02-01, де роз’яснено підвідомчим органам, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік –1197 гривень 91 коп., є таким, що суперечить Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», Рішенню КСУ від 22.05.2008 року, постанові КМУ від 22.05.2008 року №530 і не є нормативним документом, яким управління ПФУ в Барському районі має керуватись при перерахунку пенсії.

Тому, позивач ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України з заявою, в якій просить відновити його порушене право. Однак йому було безпідставно відмовлено, згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в Барському районі, тому він вимушений звертатись до суду.  Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме: зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Барському районі провести перерахунок і виплату його пенсії відповідно до чинного законодавства із середнього показника заробітної плати за 2010 рік із суми 1981 гривень. 

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Барському районі надав до суду заперечення, в якому зазначив, що  позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії не відповідають нормам Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині другій статті 40 Закону, на яку стаття 42 Закону не посилається. Згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Поняття «призначення»та «перерахунок»пенсії не є тотожними, оскільки  умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом.

Оскільки фізичною особою позивачем  оскаржено відмову суб'єкта  владних  повноважень  щодо   обчислення, призначення, перерахунку, одержання  пенсійних виплат, судом в порядку п.2 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач отримує пенсію за віком і продовжує працювати, а тому він звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Барському районі про перерахунок призначеної їй пенсії. Частково його заяву задоволено і здійснено перерахунок пенсії за віком із показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. В повному перерахунку пенсії листом від 05.08.2011 року за №1957/06-32/02 відповідач відмовив.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в їх первинній редакції.

Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому , з періоду за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року

№107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При  цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч.1 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує року звернення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1,2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Керуючись статтями 9,69-71,90,94,97,158-163,183-2,256 КАС України, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530,суд,-

ПОСТАНОВИВ:   

В позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Барському районі Вінницької області про визнання дії управління щодо відмови в перерахунку пенсії за віком із середнього показника заробітної плати за 2010 рік та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Барському районі Вінницької області провести  перерахунок пенсії за віком із розрахунку показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2010 рік –відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Постанова може бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду протягом  десяти  днів з дня її проголошення.

Суддя: