ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2006 р.                                                              Справа №  14/290-ПН-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Друзяк К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом приватного підприємства "Промтехсервіс", м. Херсон,

до до відповідача-1 відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації, смт Велика Лепетиха Херсонської області,

до відповідача-2 приватного підприємства "Югспецснаб", м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області,  

про   визнання недійсним рішення постійного тендерного комітету Відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації щодо результатів відкритих торгів на закупівлю вугілля кам'яного, які оформлені протоколом № 3 від 22.12.05 р.,

за участю представників

позивача: Южбабенко І.В., дор. від 03.02.06 р.,

відповідача-1: Періг А.І., голова тендерного комітету, Горішній В.В., ю/к, дор. № 08347/01-12 від 18.09.06 р.,

відповідача-2: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним рішення постійного тендерного комітету Відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації щодо результатів відкритих торгів на закупівлю вугілля кам'яного, які оформлені протоколом № 3 від 22.12.05 р., посилаючись на положення ст. ст.   21, 36, 37   Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а також на наступні обставини.

22 грудня 2005 року відбулась тендерна процедура по виявленню переможця тендеру на закупівлю кам'яного вугілля Відділом освіти Великолепетиської районної державної адміністрації відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Позивач вважає, що при проведені торгів були порушені норми вищезазначеного Закону на наступних підставах.

При розкритті тендерних пропозицій пропозиція позивача була відхилена Замовником з незрозумілих позивачу причин. 16.01.06 року позивачем було направлено запит до відповідача з проханням надати відомості що до відхилення його тендерної пропозиції. 23.01.06 року позивачем отримана відповідь, що документація не відповідала вимогам зазначеним у тендерній документації, а саме відсутні: опис технічних можливостей та інформація про заходи щодо забезпечення гарантій якості, екологічної безпеки, перелік усіх технічних підрозділів, інформативна довідка про виконання аналогичних зобов'язань за останні три роки. Окрім того зазначено, що вся інформація про торги розміщена на відповідному сайті у мережі Інтернет.

По перше, як стверджує позивач, із інтернетівської сторінки видно, що документація позивача відповідала пред'явленим вимогам та цінова пропозиція позивача була найкращою.

По друге, позивач вважає, що вимоги, зазначені у тендерній документації як кваліфікаційні, суперечать ст. 15 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та є дискримінаційними, що недопустимо, відповідно до п. 3 тієї ж статті. А саме це стало підставою для відхилення пропозиції позивача.

Окрім того, на думку позивача, тендерна документація має в собі безліч порушень діючого законодавства, що є безумовною підставою вважати процедуру торгів недійсною. За аналогічні порушення неодноразово приймалися рішення уповноваженим органом про відміну торгів.

Так, у пункті 1.1. розділу 2 Інструкції учасникам торгів зазначено, що до участі в торгах запрошуються юридичні або фізичні особи, що проживають на території України, та підтвердили свій намір взяти участь у процедурі закупівлі, а також подають чи подали тендерну документацію.

Проте, у ст. 1 вищезазначеного Закону вказано, що учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.

Таким   чином, на думку позивача,   вимоги   п. 1.1   тендерної  документації є дискримінаційними, оскільки обмежують коло осіб, які мають право бути учасниками тендеру.

Відповідно до ст. 15 Закону замовник має право вимагати від учасників торгів надання інформації що до його відповідності кваліфікаційним вимогам. В той же час, надання документів та інформації визначених у абзацах 5, 7 підпункту 5.3.1 тендерної документації відповідача, на думку позивача, не є інформацією що передбачена ст. 15 Закону, а тому вимога про її надання суперечить законодавству у сфері державних закупівель.

У підпункті 5.11 розділу 2 зазначається, що у разі подання неякісних копій документів, вони не приймаються до розгляду. У законі чи у самій тендерній документації не зазначено терміну "Неякісна копія", що, на погляд позивача, може привести до неоднозначного його трактування.

Пункт 6.1. містить інформацію про очікувану ціну предмету закупівлі, що суперечить закону у частині створення конкурентного середовища серед учасників торгів.

Позивач вважає, що при проведені торгів відповідачем були допущені порушення Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" щодо оцінки тендерних пропозицій, а також було порушено принцип об'єктивності визначення переможця процедури закупівлі, що призвело до дискримінації учасників.

Зазначені порушення, на думку позивача, свідчать про наміри відповідача штучно послабити конкуренцію між учасниками. Позивач як учасник тендеру був позбавлений можливості здійснення нормальної підприємницької діяльності та права на отримання прибутку внаслідок встановлення у тендерній документації протизаконних антиконкурентних вимог.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

Згідно статті 15 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник має право вимагати від учасника надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам: наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Документи, які не подав позивач, як стверджує відповідач, підтверджують таку інформацію:

Перший документ є чисельність працівників, що підтверджує наявність працівників згідно цієї статті.

Другий і третій документ тобто опис технічних можливостей та інформація про заходи шодо забезпечення гарантії якості та екологічної безпеки і перелік усіх технічних підрозділів, що підтверджує наявність обладнання згідно цієї статті.

Четвертий документ є інформаційна довідка про виконання аналогічних зобов'язань за останні три роки, що підтверджує наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід згідно цієї статі.

Згідно статті 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам встановленими статтею 15 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Тому, на думку відповідача, якщо учасник не подав хоч одного документа це означає, що він не зміг підтвердити свої кваліфікаційні вимоги і замовник зобов'язаний відхилити цю пропозицію, а позивач не подав аж чотирьох документів, що підтверджується протоколом "Розкриття тендерних пропозицій" від 22.12.05 року № 3 та рішенням тендерного комітету про відхилення.

Також, позивач зазначає, що згідно інтернетовської сторінки пропозиція позивача відповідала пред'явленим вимогам і була найкращою.

Але, на початку працівниками Інтернет сайту інформація, яку надав тендерний комітет була розміщена не вірно і не відповідала паперовому носію, а саме протоколу № 3 від 22.12.05 року. Та потім ця інформація була виправлена, що підтверджується витягом сторінки з Інтернет сайту.

Позивач також вказує, що тендерна документація має безліч порушень, а саме:

Перше, що в пункті 1.1 тендерної документації крім зазначених юридичних і фізичних осіб, які проживають на території України і підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію, ненаписано як у статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", що учасник може бути (резидентом або не резидентом) і цим обмежується коло осіб, які мають право бути учасниками тендеру, тому це є дискримінаційними вимогами.

Та все ж таки самого факту дискримінації не було і до участі в торгах були допущені всі учасники, які подали пропозиції, також наявність таких обставин, як не прийняття пропозиції учасника, який є (резидентом або нерезидентом) немає. Та і якщо в тендерній документації прямо не вказано (резидент або нерезидент) це, на думку відповідача, не означає, що ці учасники не допускаються до участі в торгах.

Друге, що в пункті 5.11 зазначається, що у разі подання неякісних копій документів вони не приймаються до розгляду, а у Законі чи у тендерній не зазначено терміну "неякісна копія" і що це може привести до неоднозначного трактування.

Термін же "неякісна копія" - це документ на якому не можливо зрозуміти даних, які необхідні замовнику, з метою яких він запитувався і це, на думку відповідача, є загальновідомим, а тому пояснювати не потрібно.

Третє, позивач зазначає, що пункт 6.1 містить інформацію про очікувану вартість предмету закупівлі, що суперечить Закону у частині створення конкурентного середовища серед учасників торгів.

Як стверджує відповідач, процедурою "Відкритих торгів" встановлено прямо законодавством зазначати очікувану вартість вона навіть є в оголошені про проведення торгів, що розміщується у всеукраїнському журналі "Вісник державних закупівель" і в інструкції, що затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 130 від 20.05.2003 року має затверджену форму оголошення про проведення торгів і в пункті 1.3 цього оголошення вказано: розмір бюджетного призначення згідно з кошторисом або очікувана вартість закупівлі. І це не усуває конкурентного середовища бо це є очікувана вартість, яка не обмежує учасника у виборі встановлення ціни, а згідно ч. 2 статті 28 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" вказано торги можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш вигідної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі, а це, на думку відповідача, означає, що вона встановлюється.

Щодо вище зазначених недоліків тендерної документації на, які спирається позивач, на думку відповідача слід зауважити, що це ніяк не зачіпає інтересів позивача і в жодному разі не порушує його прав, а тим паче не було підставою для його відхилення.

Крім того, згідно статті 22 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" визначено, що учасник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненням тендерної документації. Учасник не звернувся за роз'ясненням і не став оскаржувати тендерну документацію до початку розкриття тендерних пропозицій, а навпаки подав свій пакет документів, тому, як стверджує відповідач, можна вважати, що вимоги тендерної документації були для позивача зрозумілими та прийнятними. Згідно частини другої статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" із змінами та доповненнями від 16.06.05 року, який діяв на момент проведення торгів, строк оскарження становить 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання, на момент же звернення з позовом до суду строки передбачені цим Законом вже скінчилися.

Представник відповідача-2, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, на засідання суду не з’явився, не скориставшись  своїм правом на участь у судовому процесі, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представників сторін.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

6 січня 2006 року відбулося засідання тендерної комісії Відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації з розгляду пропозицій та вибору переможця торгів, за результатами якого складеного протокол № 4.

Складенню даного протоколу передувало розкриття тендерних пропозицій, що  оформлено протоколом № 3 від 22.12.2005 р. Як вбачається з даного протоколу замовником тендера виступив Відділ освіти Великолепетиської  районної державної адміністрації по закупівлі кам’яного вугілля на відкритих торгах. Відповідно до цього протоколу участь в тендері приймали ЗАТ "Херсоноблпаливо", ПП "Промтехсервіс",  ПП "Югспецснаб" та ПП Козак. Крім цього в протоколі зазначено, що ПП "Козак" та ПП "Промтехсервіс" не виконано обов'язку щодо надання інформації про наявність та правильність оформлення всіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією.

За результатами тендеру (протокол № 4) його переможцем визначено ПП "Югспецснаб", пропозицію якого акцептовано відповідачем-1, що вбачається з повідомлення про акцепт.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які серед іншого захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання, а також іншими способами, передбаченими законом.

Загальні правові засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів встановлені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Зокрема за статтею 2 даного Закону він застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт —20 тисячам євро.

В статті 1 названого Закону надано визначення правових дефініцій, що застосовуються в Законі. Так, замовником є розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб’єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, а розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів. В свою чергу учаником процедури закупівлі є фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.

Статтею 36 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" передбачено, що з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника замовнику або Комісії, або до суду згідно з цим Законом.

В даному спорі слід констатувати факт відсутності порушень діючого законодавства при проведені спірних торгів, на які посилається позивач, оскільки останнім, фактично, оспорюються положення Інструкції про проведення відкритих торгів, котра є складовою частиною тендерної документації (стаття 21 вказаного вище Закону), та яка ним не оспорювалась безпосередньо перед проведенням торгів, а, навпаки, приймалась до виконання шляхом подання тендерної пропозиції замовнику торгів. Статтею 22 Закону визначено, що учасник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен надати відповідь на запит учасника. В даному випадку позивачем не доведено, що він оспорював положення тендерної документації перед проведенням торгів та звертався до суду (або іншого органу) з вимогами про їх скасування.

Пунктом 7 статті 26 Закону визначено, що замовник визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на основі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації. Такими критеріями оцінки можуть бути: 1) у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, які виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленими специфікаціями або технічними проектами, - ціна; 2) у разі закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - найнижча ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: післяпродажне обслуговування; експлуатаційні витрати; передача технологій та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів, для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

Замовником враховані дані критерії, що вбачається з протоколу засідання тендерної комісії, а саме в ньому зазначено, що оцінка проводилась за критеріями: ціна тендерної пропозиції; строк поставки; відстрочка оплати.   

За вказаних обставин, заперечення відповідача проти позову приймаються господарським судом до уваги, а доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

       процесуального кодексу України                                                            "19" жовтня 2006 р.