Справа № ___2-о-137___
2008г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"_19_" березня 2008р.
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Маркової Т.Г.,
при секретарі Іващенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту , -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до Свердловського міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. помер її чоловік ОСОБА_2, з яким заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07.04.1957р. і постійно проживала з ним однією сім'єю по день його смерті.
На момент смерті, чоловік заявниці отримував пенсію за віком у розмірі 1318,00 крб., тому основним джерелом засобів до існування їх родини був дохід чоловіка. На той час заявниця працювала, але заробітну плату виплачували з затримкою, чоловік також працював разом з нею, та отримував пенсію, яка фактично була основним джерелом до існування їх родини. Зі смертю чоловіка заявниця втратила джерело засобів до існування. В цей час заявниця отримує пенсію за віком, розмір якої дуже маленький, тому вона бажає перейти на пенсію чоловіка, для того, щоб отримувати значно більшу пенсію. З цього приводу заявниця звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську, Луганської області для оформлення пенсії по втраті годувальника, однак їй відмовили. У зв'язку з чим заявниця просить суд встановити факт втрати джерела засобів до існування в зв'язку зі смертю її чоловікаОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р.
У судовому засіданні заявниця обставини поданої заяви та зазначені вимоги підтримала у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи УПФУ в м. Свердловську Луганської області, із заявленими вимогами погодився та не заперечує проти їх задоволення.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_2 з 07.04.1957р. знаходились у зареєстрованому шлюбі, проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство до смерті останнього.
Згідно довідки ПФУ України в м. Свердловську Луганської області пенсія за віком ОСОБА_2 станом на 31.08.1992р. складала 1318,00 крб. ОСОБА_1 отримує пенсію, яка значно менше пенсії, отримуваної при житті ОСОБА_2
Відповідно до положень ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995р. для установлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно, щоб допомога для заявника була постійним і основним джерелом до існування.
В судовому засіданні встановлено, що при житті ОСОБА_2 його пенсія за віком та заробітна плата за рік до смерті склала 0.21666 гр., і була для заявниці була постійним і основним джерелом засобів її існування, оскільки її доходи були значно менше пенсії її чоловіка, та склали за цей же період 0.05583 гр.
При таких обставинах суд вважає доведеними вимоги заявниці і, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 259 ЦПК України, ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 09.07.2003р., ст.38 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.95р., керуючись ст.ст.10-11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування задовольнити.
Встановити факт втрати ОСОБА_1 джерела засобів до існування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1р. чоловіка ОСОБА_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.Г. Маркова.