ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-6594/11

21.10.2011                       року                                                                                          м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки  Крим Берберов Д.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

встановив:

01.09.2011 р. позивач звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», щомісячно, має право на отримання соціальної грошової допомоги у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але всупереч вимогам діючого законодавства  Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в АР Крим перерахунок пенсії не здійснює та виплату не проводить. Позивач вимагає визнати дії відповідача протиправними,  зобов’язати здійснити перерахунок та виплату вказаної допомоги з 01.01.2011 року по цей час, та виплачувати її довічно.     

                Ухвалою суду від  02.09.2011 року позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У встановлений судом строк представник відповідача не надав до канцелярії суду письмові заперечення проти позову та необхідні документи, або заяву про визнання позову.  

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1V від 18.11.2004 ( із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом, перебуває на обліку в УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим, є пенсіонером за віком і має статус «дитина війни».

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком, ніж як ч. 1 вищенаведеної статті Закону, не визначено, суд вважає, що щомісячне підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у період з 01.03.2011 року та до 22.07.2011 року (включно), повинно бути розраховано, виходячи саме з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

             Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Тому доводи позивача про виплату у період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року підвищення до пенсії як дитині війни у заниженому розмірі є обґрунтованими.

Що ж стосується періоду з 23.07.2011 року, то слід врахувати наступне.

Законом України за № 3491-VI від 14 червня 2011 року, що набув чинності з 19.06.2011 року  внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якими встановлено, що у 2011 році норми та положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявності  фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік.

Так, пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України за № 745 від 06.07.2011 р. N 745 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Таким чином, з 23.07.2011 року розмір щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 49,8 грн., що виплачується позивачці як дитині війни відповідає вимогам діючого законодавства, тому позовні вимоги у цієї частині не підлягають задоволенню за вищевикладеними підставами.

Разом з тим, згідно з положеннями ст.ст. 21,105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

З урахуванням  викладеного, суд дійшов до висновку, що діями Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському м. Сімферополя АР Крим  порушені права позивача  у сфері публічно-правових відносин,  у зв’язку з чим дії УПФУ є незаконними та протиправними у частині щодо невиплати позивачеві у період з 01.03.2011 р. по 22.07.2011 р. (включно) щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.  

Що стосується позовних вимог в частині забезпечення з боку відповідача здійснювати виплату вказаної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на майбутнє, то в цій частині  позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем право позивача в подальшому на отримання цієї допомоги ще не порушено і захист прав на майбутнє не передбачено діючим законом.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 94 КАС України  вважаю необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 1 гривня 70 копійок.

У відповідності з п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов’язок відповідача виконати постанову негайно.

На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 94, 159, 160-163, 167, 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -   

                   постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в Автономної Республіки Крим, щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з  01.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно) -  протиправними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі в Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу  з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно), з урахуванням виплаченої державної соціальної допомоги  за вказаний період.   

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

                     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 грн. 70 коп.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

    Суддя