13.10.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-1159/2011р.       Головуючий у першій інстанції Луньова С.І.

Категорія   42              Доповідач в апеляційній інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого  судді –  Лівінського С.В.,              

суддів             -  Клочка В.П., Саліхова В.В.,

при секретарі      –  Блох Д.Д.,             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ремонтно-експлуатаційного підприємства „Парус” державного підприємства Відкритого акціонерного товариства Севастопольський приладобудівельний завод (далі РЕП ДП ВАТ СПЗ) „Парус” до ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним та виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22 квітня 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2007 року позивач РЕП ДП ВАТ СПЗ „Парус” звернувся з позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати ордер № 549 від 02 листопада 2006 року, виданий РЕП ДП ВАТ СПЗ „Парус” недійсним та виселити відповідача з приміщення медичного обслуговування гуртожитку „Молодість”, розташованого по АДРЕСА_1, з тих підстав, що відповідач, виконуючи обов’язки директора виписав наведений ордер на своє поселення безпідставно, крім того, зазначене приміщення не являється жилим.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 22 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені повністю.

Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 14 липня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд наведеного рішення залишено без задоволення.

Позивач звернувся до Апеляційного суду міста Севастополя з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона  підлягає відхиленню.

          Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ордер на вселення відповідачеві у спірне приміщення був виданий безпідставно і відповідач вселився у не жиле приміщення гуртожитку всупереч вимогам цивільного та житлового законодавства.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Згідно ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у випадках представлення громадянами відомостей, які не відповідають дійсності про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на вказане в ордері жиле приміщення, неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку та умов надання жилих приміщень.

Відповідно до п. 2 ст. 128 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства профспілковою комісією.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, виконуючи обов’язки директора РЕП ДП ВАТ СПЗ „Парус”, виписав ордер № 549 від 02 листопада 2006 року на своє вселення до нежилого приміщення, обов’язкового для гуртожитку, спеціально пристосованого для прийому та розміщення у випадку необхідності хворих мешканців гуртожитку (ізолятору) - кімнати АДРЕСА_1,  розташованого по АДРЕСА_1, що знаходився в оперативному управлінні підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції основний висновок суду про те, що відповідач зайняв спірне нежиле приміщення та користувався ним без достатніх підстав, а тому підлягає виселенню, відповідає вимогам житлового законодавства.

Доводи апелянта про те, що він правомірно займає спірне приміщення є необґрунтованими з наведених вище підстав.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного та процесуального законодавства, що тягнуть за собою скасування судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, правильно врахувавши викладені обставини справи, вимоги закону, надані сторонами докази, суд першої інстанції, не зважаючи на заперечення апелянта, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже слід визнати, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

    Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22 квітня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                              С.В. Лівінський

Судді:                             В.П.Клочко

                                  В.В.Саліхов