Справа № 147/318/25

Провадження № 2/147/229/25

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 березня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

03.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно з вимогами статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5, ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що рідна мати дітей, відповідачка по справі, виїхала на постійне місце проживання до Естонії, але при цьому не долучив докази, які підтверджують дані обставини.

Крім того відповідно до ч. 4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Ч.5 ст.19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В позовній заяві зазначено, що діти зареєстровані разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується долученим до справи витягами з територіальної громади від 18.02.2022. Разом з тим позивачем не зазначено та не додано доказів щодо зареєстрованого місця проживання дітей разом з батьком на момент звернення до суду, що не дає суду підстави в порядку ч.4,5 ст. 19 СК, ч.3 ст.53, ч.6 ст. 56 ЦПК України визначити та залучити до участі у справі орган опіки та піклування представленого належною юридичною особою.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на те, що сім`я виїхала на проживання в Тульчин, а також зазначає, що на даний час перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Однак відомості про те з ким на даний момент проживають діти в період відсутності батька в зв`язку з перебуванням його на військовій службі, в АДРЕСА_2 , та за якою адресою, в позовній заяві не вказано.

Окрім цього, у позовній заяві позивачем зазначено третіми особами «Службу у справах дітей Тростянецької селищної територіальної громади», що є відмінним органом від Органу опіки та піклування.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що розгляд даної справи передбачає обов`язкову участь органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, з метою визначення кола учасників процесу, позивачу слід надати документи про місце реєстрації позивача та дітей на момент звернення з позовною заявою до суду, а також документи, які підтверджують факт проживання неповнолітніх не за місцем їх реєстрації.

Вищевказане слід врахувати стороні позивача при усуненні недоліків.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З урахуванням наведеного позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає

Суддя О.М. Почкіна