Справа №127/6295/25

Провадження №1-кс/127/2823/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року                                                        м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого, слідчого відділення, відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділення, відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, погоджене з прокурором ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення, відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020030000143 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Досудовим розслідування встановлено, що 21.02.2025 до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення заступника начальника СКП ОСОБА_5 , про те, що в м. Вінниця, по вул. Костянтина Василенка, буд. 19А, було зупинено особу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з метою збуту, зберігав при собі наркотичні засоби.

21.02.2025 під час проведення огляду місця події у м. Вінниці, по вул. Лялі Ратушної, біля будинку 28, було виявлено згорток із речовиною, обмотаний ізоляційною стрічкою, у подальшому змив зі згортка поміщено до паперового конверту, згорток із речовиною поміщено до спец пакету НПУ PSP 1207325.

Зазначені речі мають істотне значення для кримінального провадження, зокрема для проведення молекулярно-генетичної та судово-хімічної експертизи, тому слідчий просив накласти арешт на майно, яке було вилучено 21.02.2025 під час проведення огляду місця події у м. Вінниці, по вул. Лялі Ратушної, біля будинку 28, а саме на: згорток із речовиною який поміщено до спец пакету НПУ PSP 1207325, змив зі згортка, що поміщений до паперового конверту, шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім, як для цілей кримінального провадження.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Власник майна в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділення, відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020030000143 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020030000143 від 21.02.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою слідчого від 24.02.2025 про визнання предметів речовими доказами, вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025020030000143 від 21.02.2025.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі вилучені 21.02.2025 під час проведення огляду місця події у м. Вінниці, по вул. Лялі Ратушної, біля будинку 28, оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 21.02.2025 під час проведення огляду місця події у м. Вінниці, по вул. Лялі Ратушної, біля будинку 28, а саме на: згорток із речовиною який поміщено до спец пакету НПУ PSP 1207325, змив зі згортка, що поміщений до паперового конверту, шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження.

Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого, слідчого відділення, відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого слідчого, слідчого відділення, відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя