Справа №524/7171/22

Провадження №2/524/29/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, ПАТ «УКРІНБАНК» про скасування заборони відчуження об`єктів нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . В серпні 2022 року позивач дізнався про те, що на вказане нерухоме майно було накладено заборону відчуження на підставі повідомлення пpиватного нотаpіуса ОСОБА_5 за № 5 від 08.01.1998. Вказав, що заборона відчуження була накладена нотаріусом для збереження майна і на даний час така потреба відпала.

Представник правонаступника позивача, ОСОБА_4 , – адвокат Стрижак С.В. в письмових поясненнях просив врахувати, що обмеження щодо нерухомого майна позивача продовжує діяти після спливу більше 25 років, зважаючи на відсутність вимог про погашення заборгованості та жодних доказів обґрунтованості продовження дії даного обтяження.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, Міністерство юстиції України, надіслало відзив в якому проти задоволення позову заперечувало. Відповідач зазначив, що не є належним відповідачем у справі, оскільки лише забезпечує реалізацію державної політики реєстрації прав на нерухоме майно.

ПАТ «УКРІНБАНК» надіслало відзив в якому проти задоволення позову заперечувало. Відповідач зазначив, в розпорядженні Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку з об`єктивних причин відсутні відомості та документи щодо кредитного договору № 97127 від 29.12.1997, укладеного між Кременчуцькою філією ПАТ «Укрінбанк» та ПП "Експериментальна виробничо-комерційна фірма "МЕДЕЯ" в особі директора Кінаша Андрія Григоровича, виконання зобов`язання за яким забезпечується укладеним між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_1 договором застави квартири та автомобіля від 08.01.1998, р. №17, а також відсутні відомості та документи щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Кінаш Н.В. в судове засідання не з`явилась, проти задоволення позову не заперечувала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

01 березня 2023 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1  до Міністерства юстиції України про скасування заборони відчуження об`єктів нерухомого майна зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 .

08 вересня 2023 року провадження поновлено; витребувано від приватного нотаріуса Малолітка Павла Івановича копію спадкової справи №01/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

01 грудня 2023 року залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як правонаступників позивача та ОСОБА_6 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

30 січня 2024 року витребувано від Першої кременчуцької державної нотаріальної контори докази.

10 квітня 2024 року залучено співвідповідача по справі ПАТ «УКРІНБАНК»; витребувано докази. Закрито підготовче провадження.

29 серпня 2024 року витребувано від ПАТ «Укрінбанк» належним чином завірену копію кредитного договору № 97127 від 29.12.1997 за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 270000 грн, виконання зобов`язання за яким забезпечується договором застави 08.01.1998, р. №17, який укладений між Кременчуцькою філією ПАТ «Укрінбанк» та ПП "Експериментальна виробничо-комерційна фірма "МЕДЕЯ" в особі директора Кінаша Андрія Григоровича.

08 січня 2025 року витребувано від ПАТ «УКР/ІН/КОМ» належним чином завірену копію кредитного договору № 97127 від 29.12.1997 за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 270000 грн, виконання зобов`язання за яким забезпечується договором застави 08.01.1998, р. №17, який укладений між Кременчуцькою філією ПАТ «Укрінбанк» та ПП "Експериментальна виробничо-комерційна фірма "МЕДЕЯ" в особі директора Кінаша Андрія Григоровича.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.11.1993 ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією дублікату договору купівлі-продажу квартири серії ААЕ №576901.

16.02.2005 за № 1687260 реєстратором: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора на підставі повідомлення пpиватного нотаpіуса ОСОБА_5 за № 5 від 08.01.1998 зареєстровано обтяження - заборона (архівний запис), об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 .

11.08.2022 приватний нотаріус Прокоп О.Е. відмовив в укладенні договору дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

НОРМИ ПРАВА

У ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

В своєму рішенні від 23 січня 2014 року по справі «East/West Alliance Limited» проти України»(остаточне 02/06/2014) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

ОЦІНКА СУДУ

Вирішуючи вимоги позивача, суд враховує, що заборону на квартиру було накладено на підставі договору застави від 08.01.1998, укладеного між Кременчуцькою філією ПАТ «Укрінбанк» та ПП "Експериментальна виробничо-комерційна фірма "МЕДЕЯ" в особі директора Кінаша Андрія Григоровича. Відповідно до п.2.2 «заставодержатель» набуває право стягнення боргів за рахунок предмета застави у разі, якщо позика, яка забезпечена заставою, не буде погашена в строк не пізніше чим до 29 червня 1998 року, шляхом перерахування коштів зі свого рахунку на рахунок № НОМЕР_1 в Укрінбанку.

Судом вживались заходи для отримання інформації щодо припинення зобов`язання та встановлення всіх обставин щодо накладення заборони.

Разом із тим, ані ПАТ «Укрінбанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ані ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не надали суду відомостей про існування між ПП "Експериментальна виробничо-комерційна фірма "МЕДЕЯ" та ПАТ «Укрінбанк» будь-яких кредитних зобов`язань.

З цих підстав, враховуючи тривалий характер заборони, що позбавляло позивача можливості вільно розпоряджатись своєю власністю, з огляду на умови договору застави, відповідно до якого заставодержатель набував право на звернення стягнення на предмет застави у разі непогашення позики в строк до 29 червня 1998 року, приймаючи до уваги те, що станом день розгляду справи заставодавцем не вживались дії щодо звернення стягнення на предмет застави, суд вважає, що обтяження майна носить надмірний тягар для його власника та не забезпечує балансу між правами і обов`язками власника та кредитора.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини та надані докази, суд вважає за можливе скасувати обтяження нерухомого майна.

Разом із тим, суд вважає, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у вказаній справі, оскільки заборона була накладена в інтересах ПАТ «Укрінбанк». З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до вказаного відповідача.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, ПАТ «УКРІНБАНК» про скасування заборони відчуження об`єктів нерухомого майна – задовольнити частково.

Скасувати обтяження у виді заборони (архівний запис), об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , накладений 16.02.2005 за № 1687260 Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення пpиватного нотаpіуса ОСОБА_5 за № 5 від 08.01.1998.

В частині вимог до Міністерства юстиції України – відмовити.

Судові витрати відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя        Діна АНДРІЄЦЬ