ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2844/11
"21" жовтня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жукевич Л.Б.;
від відповідача: Парило Т.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції;
до Тернопільської обласної молодіжної громадської організації «Галицькі зубри»;
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція (далі –позивач, ТОДПІ) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Тернопільської обласної молодіжної громадської організації «Галицькі зубри» (далі –відповідач, ТОМГО «Галицькі зубри») про стягнення податкового боргу в сумі 1397,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно подавав до податкових органів податкову звітність, у зв’язку з чим нараховано штрафні санкції , які на день звернення до суду становлять 1397,92 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні, яке відбулося 25.08.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив пояснивши, що їхня організація не є комерційною і немає за мету отримання коштів. А тому, представник відповідача зазначив, що він звертався до ДПІ щодо надання пояснень та вирішення питання про скасування нарахованої заборгованості та вказав, що ДПІ пообіцяло вирішити вказане питання.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), п. 14.1.137 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, позивач у справі, Тернопільська ОДПІ, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов’язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідач у справі – ТОМГО «Галицькі зубри», зареєстровано як юридична особа у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 14.04.2009 року, ід. код 36467753, перебуває на обліку як платник податків у ТОДПІ.
Відповідно до абз. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обов’язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається із матеріалів справи, працівником ТОДПІ 29.12.2010 (на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р №509-ХІІ) та 12.05.2011 року (на підставі наказу ТОДПІ від 27.04.2011 року №1760) проведено дві перевірки, а саме: невиїзну документальну перевірку та позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток щодо ТОМГО «Галицькі зубри». Перша перевірка від 29.12.2010 року проводилась з питань неподання податкової звітності за І кв. 2010р., півріччя 2010р., 3 кв. 2010 року. Друга перевірка від 12.05.2011 року проводилась з питань неподання податкової звітності за 2010 рік. Результати обох перевірок відображені в актах №13432/15-01/36467753 від 29.12.2010р. та №2604/15-01/36467753 від 12.05.2011 року.
В обох перевірках встановлено порушення абз. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (діяв на момент виникнення правовідносин) п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (діяв на момент виникнення правовідносин), а саме: неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством.
Згідно матеріалів справи обидва примірника обох актів перевірки отримано відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.01.2011р. та від 18.05.2011 року.
Крім того, щодо обох перевірок складено акти №661 від 29.12.2010р. та №74 від 12.05.2011р. про неприбуття керівника –Парило Т.С. ТОМГО «Галицькі зубри», належним чином повідомленого, для проведення документальної невиїзної перевірки та документальної позапланової невиїзної перевірки, ознайомлення та підписання актів даних перевірок.
За наслідками обох перевірок з відповідача підлягають до стягнення штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1397,92 грн., що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень(форми Р) від 20.01.2011р. №0000011501/0 та від 26.05.2011 року, зворотнім боком облікової картки платника станом на 22.09.2011 року та довідкою від 23.09.2011 року.
Суд встановив, що заборгованість встановлена до 01.01.2011 року регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, який діяв на момент виникнення даних правовідносин, а заборгованість нарахована з січня 2011р. регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі –Податковий кодекс України), який вступив в законну силу з 1 січня 2011 року.
Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000року (діяв на момент виникнення правовідносин) (далі –Закон України №2181-ІІІ), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. «б», в пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобов’язані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність пов’язану з нарахуванням та сплатою податків.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до ч. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 54.3.2. ч. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги положення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення правовідносин та п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України відповідач, ТОМГО «Галицькі зубри»несвоєчасно подавало до податкових органів податкову звітність по податку на прибуток у строки встановлені законом, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді, добровільно непогашений, та в загальній сумі становить 1397,92 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилалось дві податкові вимоги про сплату податкового боргу, однак, відповідач у встановлені законом строки податковий борг не погасив та у судовому порядку не оскаржив.
Крім того, суд не бере до уваги пояснення представника відповідача, що він звертався до податкового органу із заявою про розгляд та вирішення питання про скасування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки, жодного доказу який би підтверджував про письмове звернення до податкового органу відповідач у судове засідання не представив. Суд не може сприймати як доказ усні пояснення представника відповідача без належного їх підтвердження. Крім того, як свідчать матеріали справи, про усі дії, що вчинялися податковим органом щодо ТОМГО «Галицькі зубри»відповідач був повідомлений, про що свідчать підпис представника відповідача у кожному документі які надсилались податковим органом. Тобто, відповідач наділений правами, зобов’язаний був у разі невизнання нарахованих штрафних санкцій оскаржити їх у визначеному законом порядку. Однак, відповідач до звернення позивача у суд не вчинив жодних дій щодо оскарження або сплати даного боргу.
Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що на день розгляду справи відповідач має прострочену заборгованість по сплаті платежів до бюджету в сумі 1397,92 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з рахунків в банках та за рахунок готівки Тернопільської обласної молодіжної громадської організації «Галицькі зубри», м. Тернопіль, вул. Черняховського, 7/64(ідентифікаційний код 36467753) податковий борг в розмірі 1397(одна тисяча триста дев’яносто сім) грн. 92 коп.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.