РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"17" жовтня 2006 р. |
Справа № 2/311-3603 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Зборівського району в особі Козівської міжрайонної державної податкової інспекції вул. Грушевського, 48,Козова,Козівський район, Тернопільська область,47600
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про припинення підприємницької діяльності.
За участю представників сторін:
позивача: Шевчук Р. Є. - довіреність №1218/10-10 від 09.06.06р.
відповідача:
Суть справи: Справа розглядається з участю прокурора - Шимків А. Р., посвідчення №47 дійсне до 07.08.11р
Керуючись ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор в позовній заяві №61196 від 25.09.2006р. визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність її захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Тому у відповідності до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.
Відтак, суддя порушив провадження у справі та прийняв позовні матеріали до розгляду.
Козівська міжрайонна державна податкова інспекція, вул. Грушевського, 48, м.Козова ,Тернопільської області пред'явила позов щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, що проживає за АДРЕСА_1, посилаючись на порушення останнім вимог ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” та п. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Відповідач відзив на позов не представив. Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:
1) Згідно ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1, що проживає за АДРЕСА_1 - є платником податків і зборів обов'язкових платежів.
2) Стаття 9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991р. та ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” тлумачать, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
П.15 ст. 58 Господарського кодексу України та ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( в подальшому Закону №871-IV від 15.05.2003р.), передбачають, що неподання протягом одного року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності є підставою для постановляння судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця.
П.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” зазначає, що з заявою щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця звертатись до суду мають право органи державної податкової служби.
3) Прокурор стверджує, що відповідач з 21.06.2003р. не подавав в податкову інспекцію податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, підтверджуючи даний факт довідкою НОМЕР_1 підписану начальником Зборівського відділення Козівської МДПІ Судин Б.М. (підпис якого скріплений печаткою) .
Відповідач не представив доказів того, що вищезазначені документи подавалися ним в строки, передбачені актами нормативного характеру. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що такі не подавалися.
При таких обставинах, у суду є підстави застосовувати до відповідача адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення цього суб'єкта (ст. 247 Господарського кодексу України).
4) Постановляння судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 46 Закону №871-IV від 15.05.2003р.
5) У відповідності до ст. 49 даного Закону у день набрання даним рішенням законної сили копію його направити державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення і вчинення дій, передбачених п.6 ст. 46-52 Закону №871-IV від 15.05.2003р.
6) Видатки по держмиту згідно п. 27 Інструкції про порядок обчислення та справляння держмита слід покласти на відповідача.
7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Керуючись вищезазначеним, ст.ст.2,43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Постановити судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що проживає за АДРЕСА_1
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід. НОМЕР_2):
- в дохід державного бюджету 85 грн. - державного мита;
- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 03057, м. Київ, пр. Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 за надані послуги 118 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили його копію направити державному реєстратору Зборівської районної державної адміністрації.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 18 жовтня 2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва