ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2871/11
"03" листопада 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Переймибіда Р.Б.;
від відповідача: не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції;
до Редакції газети «Екологічний сполох»;
про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція (далі –позивач, ТОДПІ) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Редакції газети «Екологічний сполох»(далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1016,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно подавав до податкових органів податкову звітність, у зв’язку з чим йому нараховано штрафну санкцію, яка на день звернення до суду становить 1016,10 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується поштовим конвертом із повідомленням про вручення поштового відправлення. Судові виклики Редакції газети «Екологічний сполох»здійснювались за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а, тому, у відповідності до вимог статей 33 – 35 КАС України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), п. 14.1.137 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, позивач у справі, Тернопільська ОДПІ, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов’язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідач у справі – Редакції газети «Екологічний сполох», зареєстровано як юридична особа у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 07.02.2003 року, ід. код 26309137, перебуває на обліку як платник податків у ТОДПІ.
Відповідно до абз. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обов’язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається із матеріалів справи, працівниками ТОДПІ, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р №509-ХІІ «Про державну податку службу в Україні», 08.06.2010 та 14.09.2010 року проведено дві невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток щодо Редакції газети «Екологічний сполох». Перша перевірка від 08.06.2010 року проводилась з питань неподання податкової звітності за І кв. 2009р., півріччя 2009р., 3 кв. 2009р., 1 кв. 2010 року. Друга перевірка від 14.09.2010 року проводилась з питань неподання податкової звітності за 1 кв. 2010 року та півріччя 2010 року. Результати обох перевірок відображені в актах №3638/15-01/26309137 від 08.06.2010 року та №9732/15-01/26309137 від 14.09.2010 року.
В обох перевірках встановлено порушення абз. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (діяв на момент виникнення правовідносин) та п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства»(діяв на момент виникнення правовідносин), а саме: неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством.
За наслідками обох перевірок з відповідача підлягають до стягнення штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1016,10 грн., що підтверджується податковими повідомленнями –рішеннями (форми Р) від 11.06.2010р. №0004211501/0, від 20.09.2010р. 0050241501/0, зворотнім боком облікової картки платника станом на 20.09.2011 року та довідкою від 19.09.2011 року.
Згідно матеріалів справи ТОДПІ на адресу позивача, в період з дня проведення перевірок до дня звернення до суду, надсилало запрошення для ознайомлення та підписання акта документальної невиїзної перевірки, акти невиїзних перевірок та податкові повідомлення-рішення однак дані документи не були отриманні відповідачем у зв’язку із незнаходженням посадових осіб за місцезнаходженням Редакції газети «Екологічний сполох»про що свідчать повернуті конверти із відміткою: за зазначеною адресою не проживає. За наслідком неможливості вручення перелічених документів ТОДПІ склало відповідні акти: №908/15-01 від 11.06.2010р., №842/15-01 від 08.06.2010р., №943/15-01 від 08.06.2010р., №1498/15-01 від 15.09.2010р., №1494/15-01 від 14.09.2010р., копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Суд встановив, що до 01.01.2011 року питання стягнення податкового боргу регламентувались Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року. Даний закон діяв на момент виникнення даних правовідносин.
Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі –Закон України №2181-ІІІ), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. «б», в пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобов’язані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність пов’язану з нарахуванням та сплатою податків.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги положення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент виникнення правовідносин) відповідач, Редакції газети «Екологічний сполох»несвоєчасно подавало до податкових органів податкову звітність по податку на прибуток у строки встановлені законом, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді, добровільно непогашений, та в загальній сумі становить 1016,10 грн.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги..
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилалось дві податкові вимоги про сплату податкового боргу, однак, відповідач у встановлені законом строки податковий борг не погасив та у судовому порядку не оскаржив.
Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що на день розгляду справи відповідач має прострочену заборгованість по сплаті платежів до бюджету в сумі 1016,10 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Редакції газети «Екологічний сполох», м. Тернопіль, вул. М.Шашкевича,3(ідентифікаційний код 26309137) кошти в сумі 1016(одна тисяча шістнадцять)грн. 10 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу та з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих Редакцію газети «Екологічний сполох»у рахунок погашення податкового боргу.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.