Категорія №8.2.6

                                                       УХВАЛА

14 вересня 2011 року Справа № 2а-7036/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі :

     головуючого судді :              Коршикова С.К.

     при секретарі :                       Андріасяні Е.А.

     за участі сторін :

     представника позивача :      ОСОБА_1 (довіреність б/№ від 21.01.2011)

     представника відповідача :  не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ол-Транс» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442301 від 05.08.2011, скасування наказу та визнання дій протиправними, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 року позовні вимоги Приватного підприємства «Ол-Транс» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області були задоволені у повному обсязі.

12 вересня 2011 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття додаткової постанови та винесення окремої ухвали.

Додатковою постановою від 14 вересня 2011 року були задоволені позовні вимоги ПП «Ол-Транс» в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в м. Лисичанську про проведення документальної планової перевірки ПП «Ол-Транс» від 20.06.2011 року № 414 та визнання незаконним проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі цього наказу.

В обґрунтування клопотання про постановлення судом окремої ухвали, представник позивача ОСОБА_1 зазначила, що з акту перевірки позивача вбачається її проведення на підставі направлень, виданих відповідачем ревізорам за № 325-327 від 04.07.2011, № 330 від 06.07.2011, № 334 від 12.07.2011, згідно ст. ст. 58, 77, 81, 82, 86 ПКУ та Наказу ДПІ в м. Лисичанську № 414 від 20.06.2011, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання. Під час розгляду справи відповідачем надані Наказ № 414 від 20.06.2011 та план-графік на підставі якого цей наказ винесено, але план-графік затверджено 30.06.2011 (на 10 днів пізніше наказу відповідача) – що доводить відсутність у відповідача правових підстав для призначення 20.06.2011 документальної планової виїзної перевірки у позивача і порушення приписів статті 20 ПКУ, якою визначено право органів державної податкової служби проводити перевірку в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4). Стаття 77 ПКУ встановлює порядок проведення документальних планових перевірок і визначає, що такі перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку, який затверджується центральним органом державної податкової служби.

Отже, Відповідач не наділений правом самостійно призначати перевірку та визначати її вид.

Під час проведення оскаржуваної перевірки Відповідачем не проведено жодної зустрічної звірки. Представник Відповідача Савоченко Л.М., яка очолювала бригаду податкових ревізорів-інспекторів що проводили оскаржувану перевірку,   в судовому засіданні пояснила, що такі звірки не були потрібні перевіряючим, оскільки ревізори черпали інформацію про контрагентів виключно з центральної бази даних пошуково-довідкової системи ДПА України та користувались актами перевірок складеними іншими податковими органами. При цьому, Відповідач весь час посилався на відсутність у Позивача всіх первинних документів, хоча в Акті перевірки наскрізь зазначена інформація - що первинні документи перевірялися вибірково.

28.07.2011 Відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України були витребувані всі оригінали первинних документів Позивача за період з 01.04.2008 по 31.03.2011. Документи в кількості більше 6000шт. надавались Відповідачу 29.07.2011 та 01.08.2011. Опис вилучених документів податковим органом не складався.

03.08.2011 частина вилучених первинних документів була повернута податковим органом Позивачу, і опис повернутого Відповідачем також не складався, хоча Позивач неодноразово наполягав на складанні відповідного опису.

Такі незаконні дії посадових осіб Відповідача призвели до втрати первинних документів Позивача з вини податкового органу. Крім того, Відповідачем «втрачено» саме ті документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з контрагентами, угоди з якими Відповідач вважає нікчемними.

Із змісту Акту перевірки виходить, що позивач систематично не надавав до перевірки потрібних ревізорам документів, а посадові особи Позивача відмовлялись від надання пояснень. Але, за час проведення оскаржуваної перевірки - з 04.07.2011 по 15.07.2011 - ревізорами не зафіксовано фактів відмови в наданні посадовими особами Позивача документів чи пояснень, не оформлено жодного акта, що повинен засвідчувати кожен факт такої відмови. Порядок і підстави складання таких актів відмови передбачено п.85,6 ст.85 ПКУ та Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, яким затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Наведене, безумовно, свідчить про внесення посадовими особами Відповідача в офіційний документ (Акт перевірки) завідомо хибної інформації, яка покладена в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, систематичним порушенням законодавства що проявилося в
зловживанні службовим становищем та перевищення влади керівництвом
Відповідача   (вчинення   дій   не   передбачених   ПКУ), службова   недбалість (витребування і втрата оригіналів первинних документів у Позивача, зберігання ревізорами оригіналів кримінальної справи та ін..), внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей (зокрема, в Акт перевірки Позивача), інші випадки підроблення документів (наприклад, складання 03.08.2011 акту відмови Позивача від складання опису повернутих йому після вилучення оригіналів первинних документів, який надавався для огляду у судовому засіданні 06.09.2011 - такий факт не мав місця) Відповідач не обмежився. Позивач розцінює і такі дії посадових осіб Відповідача як бажання якнайшвидше використати «результати своїх неправомірних дій» та підвищити свій «професійний рейтинг» перед вищестоящим керівництвом з корисливих міркувань.

Так, згідно Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.08.2011 винесеної ГВПМ ДШ в м .Сєвєродонецьку (податковою міліцією) - до податкової міліції від Відповідача надійшов Акт оскаржуваної перевірки як доказ порушення позивачем податкового законодавства, хоча термін оскарження податкових повідомлень-рішень винесених за результатами перевірки не минув, і Відповідач знав про незгоду позивача з висновками Акта перевірки (про що є підпис директора ПП «Ол-Транс» в акті) та директор підприємства і його представники неодноразово заявляли під час розгляду заперечень на акт перевірки про намір оскаржити всі винесені податкові повідомлення-рішення.

Представниками Відповідача в судових засіданнях по розгляду адміністративних позовів про оскарження прийнятих Відповідачем рішень є, серед інших, і ревізори-інспектори які проводили оскаржувану перевірку - Савоченко Л.М. та Тютюннік Л.М.. Отже, цим особам достовірно відомо про не закінчення процесу судового оскарження результатів проведеної ними перевірки. Не звертаючи уваги на ці обставини, вищевказані ревізори-інспектори «поспішили» притягнути до адміністративної відповідальності директора ПП «Ол-Транс» за порушення податкового законодавства, склавши два протоколи про адміністративне правопорушення, і притягнувши директора ПП «Ол-Транс» за порушення податкового законодавства двічі — одночасно кожним ревізором окремо: Савоченко Л.В. склала протокол КР№228187 від 01.09.2011, а Тютюннік Л.І. склала протокол КР№228236 від 01.09.2011.

За таких обставин Позивач вважає, що Відповідач нехтує загальновизнаними нормами права та засадам Конституції України, і «поводить себе» як орган законодавчої, виконавчої та судової влади разом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала клопотання про постановлення судом окремої ухвали, надала пояснення аналогічно викладеним у клопотанні та просила винести окрему ухвалу стосовно посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області.

Представник відповідача у судове засіданні не з’явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Окрема ухвала – це судове рішення адміністративного суду, яке опосередковує виявлені судом під час розгляду справи порушення закону. Інакше кажучи суд, виявивши під час розгляду конкретної адміністративної справи порушення закону, має право постановити окрему ухвалу, яка не стосується цієї справи, та направити її відповідним суб’єктом владних повноважень з метою припинення порушення закону шляхом вжиття заходів останнім щодо усунення причин та умов, які спрямували порушенню закону.

Оскільки представник позивача просив прийняти окрему ухвалу з питань  порушення відповідачем норм чинного законодавства при винесені оскаржуваного наказу на перевірку, дій відповідача під час здійснення перевірки, які фактично були оскаржені позивачем та до яких судом було прийняте рішення та судом під час розгляду справи не було встановлено порушення закону з боку відповідача, які не стосуються цієї справи, заява представника позивача є необґрунтованою.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165, 166 КАС України, суд –

                                                            УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представник позивача ОСОБА_1 про постановлення судом окремої ухвали стосовно посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особі, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’яти денний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Суддя     

С.К. Коршиков