Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2011 року Справа № 2а-4944/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Мирончук Н.В.,
при секретарі: Саприкіної Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився,
від відповідача –Жадан О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та скасування рішення ,-
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та скасування рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що їй, ОСОБА_2 як - суб'єкту підприємницької діяльності належить магазин продовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1. При проведенні 27.12.2010 р. о 15 год. 30 хв. перевірки господарської одиниці вказаного магазину, працівниками Державної податкової інспекції в місті Лисичанськ Луганської області було складено акт № 000157 «перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності», яким зафіксовано порушення вимог п. 1,2,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р № 265/95-ВР, але порушення, як вказує позивач, сталося по незалежним від нього обставинам, а саме: поломки касового апарату, що не заперечувалося і посадовими особами, які проводили перевірку, та про що зроблена відмітка в акті перевірки, при цьому, позивач ніяк не міг вплинути на роботу касового апарату.
Через 2 (два) дні - 30 грудня 2010 року після проведення незаконної перевірки, ОСОБА_2 звернулася до Державної податкової інспекції в місті Лисичанськ Луганської області, з письмовими запереченнями до акту перевірки, але у неї його не прийняли, з мотиву того, що 29 грудня 2010 року, заступником керівника ДПІ у м. Лисичанськ Луганської області Шишковою Л.В. вже було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 00023123400, згідно якого відносно позивача застосовані санкції у вигляді штрафу в розмірі 4030 гривень.
Рішення про застосування штрафних санкцій, було прийнято через два дні (29.12.2010 р.) після проведення незаконної перевірки - 27.12.2010 р., хоча позивач протягом 3 (трьох) днів мала право подати заперечення до акту перевірки, які повинні враховуватися при розгляді результатів перевірки, чим було грубо порушено вимоги законодавства
Вищевказаний акт, як вважає позивач, не відповідає вимогам «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі наказ) затвердженого
наказом Державної Податкової Адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року 925/1205 , а саме: не зазначені посади, назва структурного підрозділу, звання (ранг), імена, посадових осіб, що проводять перевірку; акт не містить терміну проведення перевірки, а саме дату закінчення перевірки; до акту не додані письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання; додатки до акту не підписувалися працівниками суб'єкта господарювання; в акті не міститься інформація про вид перевірки (планова чи позапланова); порушений порядок доступу посадових осіб органів ДПІ до проведення планових та позапланових виїзних перевірок; посадовими особами, які здійснювали перевірку не зроблений запис у журналі перевірок.
Ухвалою від 14 січня 2011 року, суддею Петросян К.Є. провадження у справі відкрито, справу призначено до попереднього судового засідання.
Ухвалою суду від 25 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення з РРО залишено без розгляду, у зв’язку з повторною неявкою позивача.
21 квітня 2011 року, позивач надіслав на адресу суду апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 року про залишення без розгляду адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення з РРО.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року про залишення позову без розгляду задоволено, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 15.06.2011 року суддею Борзаницею С.В. справу прийнято до свого провадження.
Згідно розпорядження керівника апарату № 74 від 25.06.2011р. та повторного автоматичного розподілу справ, адміністративна справа № 4944/11/1270 передана для подальшого розгляду судді Мирончук Н.В.
Ухвалою від 25 червня 2011 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час, місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду телеграму про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду відзив в якому зазначив, що перед початком проведення перевірки, згідно діючого законодавства України, працівниками ДПІ в м. Лисичанську було запропоновано ОСОБА_2 надати журнал реєстрації перевірок контролюючих органів, але такого журналу під час проведення перевірки співробітникам, які здійснювали перевірку надано не було, про що було зроблено відповідний запис в п.1.4 акту перевірки №0434/12/09/23/2788421749, який в подальшому був і підписаний без зауважень ОСОБА_2 Тому відповідач просить суд звернути увагу на введення суду до омани, надавши позивачем до адміністративного позову копії сторінок журналу, якого під час проведення перевірки не існувало, про що, як зазначалося вище було зроблено запис в акті перевірки.
Під час проведення 27.12.2010р. перевірки господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_2, встановлено порушення п.1,2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме факт не проведення розрахункових операцій у розмірі 806,00грн. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та не видача особі (особам), які отримують товар розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Даний факт був зафіксований та зазначений в акті посадовими особами, що здійснювали перевірку даної господарської одиниці відповідно до Наказу ДПА України №534 від 12.08.2008р., про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Наказ №534).
В п. 4.2. акту перевірки ОСОБА_2 не зазначила про надання зауважень до даного акту перевірки.
Більш того, в п. 4.3 акту перевірки зазначено, що ОСОБА_2 пропонувалося прибути 28.12.2010р. до ДПІ в м. Лисичанську для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень та документів, щодо фактів викладених в акті. Але своїм правом ОСОБА_2 знов таки не скористалась, а навпаки безпідставно, нічим не обґрунтувавши та не підтвердивши, звинуватила ДПІ в м. Лисичанську в неприйнятті таких заперечень, тим самим звинуватила державний орган в протизаконних діях, стосовно відмови в прийнятті заперечень, заяв, пояснень та іншого.
29.12.2010р. до ОСОБА_2 була застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 4030,00 грн. відповідно до п.1 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено застосування фінансових санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, а саме:
(806,00 - сума не проведення розрахункових операцій * 5 = 4030,00грн.).
Посилання ОСОБА_2, на порушення ДПІ в м. Лисичанську норм наказу Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», а саме про необхідність дотримання ДПІ в м. Лисичанську, під час проведення вищезазначеної перевірки, порядку проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у т. ч. і необхідність попереджати за десять днів до перевірки особу, що буде перевірятися є необґрунтованими та безпідставними, тому що в даному випадку повнота нарахування та сплата ОСОБА_2 податків та зборів, не перевірялися.
Доводи ОСОБА_2, щодо не відібрання від неї, під час проведення перевірки, пояснень, ДПІ в м. Лисичанську вважає неправдивими, оскільки в матеріалах акту- перевірки маються власноруч написані та нею ж підписані пояснення, з викладенням підстав, щодо виявлених порушень, а саме ОСОБА_2 зазначила, що під час проведення перевірки реєстратор розрахункових операцій не працював, в зв'язку з його поломкою, тому у неї були підстави не проводити розрахункові операції через РРО.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2010 року, згідно направлення ДПІ в м.Лисичанську Луганської № 313 від 27.12.2010 року старшому державному податковому ревізору – інспектору сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб, інспектору податкової служби ІІ рангу Бегеладзе Н.М. та Вєсєлову С.О. з 27.12.2010р. по 28.12.2010 року провести планову перевірку позивача, в якому зазначено, що ОСОБА_2 з направленням ознайомлена, про що свідчить особиста підпис (а.с. 26).
Відповідно до опису готівкових коштів від 27.12.2010 року, які знаходяться на місці проведення розрахунків господарського об’єкту, зазначено що отримані за реалізацію (надані послуги) станом на 15год. 30хв. кошти всього 806,00грн.(а.с.27).
На підставі перевірки, відповідачем складений акт(довідка) перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 27.12.2010 року № 12/09/23, в якому зазначено, що позивачем проведено продаж пляшки горілки «Цельсій» 0.5л. ціна 25,00 грн. та пачка цигарок «Winston Blue» ціна 9,00грн. на загальну суму 34,00грн. без застосування РРО (розрахункової книжки). Також встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 806,00, яка не зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій апарат знаходиться в неробочому стані. Зауважень до акту перевірки позивач не мав. ОСОБА_2 було запропоновано для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, прибути до ДПІ в м.Лисичанську у термін до 28.12.2010 року о 10-00год. (а.с.6-7).
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 00023123400 від 29.12.2010 року про застосування штрафна (фінансова) санкція в розмірі 4030,00 грн.(а.с.8).
Згідно ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і
збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297 (із змінами та доповненнями) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Відповідальність за порушення норм постанови НБУ №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (за неоприбуткування та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.
Відповідно до п.1.2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Суб'єкт підприємницької діяльності зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,–
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області щодо застосування штрафних фінансових санкцій, проведення перевірки та скасування рішення з РРО - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Н.В. Мирончук