13.10.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1227/2011р. Головуючий у першій
Інстанції Гаркуша О.М.
Доповідач в апеляційній
Категорія 9 інстанції Лівінський С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лівінського С.В.,
суддів - Клочка В.П., Саліхова В.В.,
при секретарі - Блох Д.Д.
за участю - представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 липня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_4 у липні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, що за курсом НБУ на день винесення рішення склало 398 540 грн., а також судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що 10 червня та 14 червня 2004 року, за усною домовленістю щодо сумісних зусиль у бізнесі з купівлі - продажу рибного борошна на території України, передав відповідачу, а той прийняв від нього під розписку двома частинами по 25 000 доларів США, грошові кошти на загальну суму в розмірі 50 000 доларів США для спільного ведення справи і прийняття рівноправних рішень з питань спільної діяльності.
Однак через деякий час відповідач відмовився укласти передбачений законом договір про спільну діяльність і пообіцяв повернути отримані грошові кошти, але до теперішнього часу грошові кошти не повернув, чим змусив позивача звернутися за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені у повному обсязі. На його користь з ОСОБА_5 стягнуто безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 398 540 грн., витрати, пов’язані зі сплатою державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 400 360 грн.
Не погодившись з наведеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким що вчинений у письмовий формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законодавством як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 10 червня і 14 червня 2004 року за попередньою домовленістю, прийняв від позивача ОСОБА_4, під розписку, двома частинами, грошові кошти на загальну суму в розмірі 50 000 доларів США для спільного ведення справи і прийняття рівноправних рішень. Однак, договір про спільну діяльність між сторонами укладений не був.
Через деякий час відповідач відмовився укласти наведений договір і пообіцяв повернути отримані грошові кошти, але до цього часу їх не повернув.
Суд першої інстанції, не зважаючи на доводи апелянта в апеляційній скарзі, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам та прийшов до правильного висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у національній валюті – гривні, з врахуванням курсу НБУ на день винесення рішення на суму, що склала 398 540 грн.
Щодо посилання апелянта на те, що ним було отримано лише 25 000 доларів США, то воно є безпідставним та таким, що суперечить встановленим судом обставинам справи.
Не ґрунтується на матеріалах справи та наведених вимогах закону і твердження апеляційної скарги про те, що між сторонами був укладений належно оформлений договір про спільну діяльність, так як сторонами було лише визначено мету отримання відповідачем грошової суми.
Оскільки між позивачем та відповідачем не виникло правовідносин, передбачених договором про спільну діяльність, суд першої інстанції, не зважаючи на доводи відповідача в апеляційній скарзі, прийшов до правильного висновку, що покладення на позивача підприємницького ризику являється неприпустимим.
Всупереч твердженням апелянта, обґрунтованим являється і висновок суду, що у разі передчасної передачі майна, на виконання юридично ще не укладеного договору, право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного та процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: С.В. Лівінський
Судді: В.П. Клочко
В.В.Саліхов