Судове рішення #18810446

22.09.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-1127/2011р.                                                     Головуючий

  в 1 інстанції Бессараб Л.М.

Категорія 34                                                              Доповідач в апеляційній

                                                                                   інстанції Лівінський С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого            -  Лівінського С.В.,   

суддів                 -  Алєєвої Н.Г., Єфімової В.О,

при секретарі    –  Босенко Є.О.

за участю        -  представника  позивача ОСОБА_3,

  представника відповідача ОСОБА_4,               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6,  треті особи – приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди, заподіяної  унаслідок дорожньо-транспортної події, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 березня 2011 року, -  

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернувся  до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної його майну внаслідок дорожньо-транспортн6ої події, винуватцем якої визнаний відповідач. Просив стягнути з ОСОБА_6 решту суми матеріальної шкоди в розмірі 11 893,44 грн., яка залишилась після виплати страховою компанією страхового відшкодування, та франшизу, яка складає 510,00 грн. До того ж просив стягнути  витрати, пов’язані з проведенням  експертизи у сумі 810,00 грн., додаткові витрати, пов’язані з перевезенням пошкодженого автомобілю, проведенням його діагностики, витрати на юридичну допомогу, а також моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн., яку обґрунтовував порушенням  звичного укладу життя, перенесеним нервовим стресом.

Рішенням від 21 березня 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя задовольнив вимоги ОСОБА_5 частково, стягнувши на його користь з відповідача суму у відшкодування матеріальної шкоди 11 893,44 грн., франшизу 510,00 грн., витрати з проведення експертизи у сумі  810,00 грн.,  на проведення діагностики  120,00 грн.,  на автотранспортировку  автомобілю 250,00 грн., витрати на послуги евакуатора – 400,00 грн., судові витрати у розмірі 178,33 грн., витрати на правову дорогу 1 500,00 грн., в решті позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з наведеним рішенням відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою,  де просить  рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні  позовних вимог в частині стягнення величини втрати товарної вартості автомобілю у розмірі 4 180,21 грн., а також в частині відшкодування  судових витрат на надання правової допомоги в розмірі 1 500,00 грн..

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що власником джерела  підвищеної безпеки є відповідач ОСОБА_6, таким чином, шкода, заподіяна ним, яка не відшкодовується страховою компанією, підлягає стягненню саме з нього.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правової підставі володіє транспортним засобом.

Як передбачено ст. 1192 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової  виплати  (страхового  відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_6 визнаний винним в дорожньо-транспортної події, яка сталась 21 серпня 2008 року за участю позивача ОСОБА_5, що підтверджено постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від  29 серпня 2008 року, якою ОСОБА_6 притягнутий  до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вартість матеріальної шкоди, яка була заподіяна позивачу через пошкодження його автомобіля „Хюндай-Туксон”, склала 32 703,23 грн., а втрата товарної вартості - 4 180,21 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами.

Страхова компанія відповідача – ПАТ СК „Українська страхова група” сплатила  позивачу страхові виплати в розмірі 24 990,00 грн.

Суд першої інстанції, не зважаючи на заперечення апелянта, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам та прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позову в частині, що найшла своє підтвердження.

Оскільки величина втрати товарної вартості характеризує фізичний знос, який виникає внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) виду у випадку  пошкодження  транспортного засобу та відповідного ремонту, а також внаслідок зниження міцності або довговічності окремих елементів складових частин, захисних якостей покриття або застосування для ремонту додаткових запасних частин, які були у користуванні або у ремонті, доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Не зважаючи заперечення апеляційної скарги, обґрунтованим являється і  рішення суду щодо стягнення судових витрат  на правову допомогу.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 березня 2011 року – залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 березня 2011 року  - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          

Головуючий:                             С.В. Лівінський

Судді:                           Н.Г.Алєєва

                               В.О.Єфімова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація