04.11.2011

                                                                                                         Справа № 2-а-3064\11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 04 листопада 2011 року    10 год. 40 хв.                                                      смт. Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., розглянувши у скороченому провадженні в смт. Березанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-

                                                              в с т а н о в и л а :

          Позивачка ОСОБА_1 13.10.2011 року звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, і тому має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вказана соціальна допомога їй не нараховувалась та не виплачувалась. Тому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області по невиплаті належних позивачці як дитині війни сум щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй вказану соціальну допомогу з 16 квітня 2011 року і до винесення судом рішення по справі.                  

          Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмове заперечення проти позову, посилаючись на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус “діти війни”, законодавчо не врегульовано, а мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, і не може бути застосований для визначення розмірів соціальних виплат непрацездатним громадянам. Також зазначив, що підвищення до пенсії на підставі Закону України “Про соціальний захист дітей війни” повинне виплачуватись за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, вважає, що при визначенні розміру державної соціальної  допомоги “дітям війни” застосовувалася Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачена виплата державної соціальної допомоги “дітям війни”у розмірах з 22 травня 2008 року - 48,1 грн., з 1 липня 2008 року - 48,2 грн., та з 1 жовтня 2008 року - 49,8 гривні, а також що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, тобто відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.    

          Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка відповідно до ст.1 вказаного Закону має статус дитини війни та отримує державну соціальну допомогу як дитина війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Зазначені обставини підтверджено копією паспорта, пенсійного посвідчення, довідкою управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області.   

Відповідно до ст.ст. 6,7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  п.п.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.   

Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008  та від 30.11.2010 року № 1-47/2010 підкреслив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, ч.2 ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України”закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                 Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

В ст. 22 Конституції України закріплено гарантію конституційних прав і свобод, які не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.   

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. На данному положенні закону акцентував свою увагу Європейський Суд з прав людини у справі  “Кечко проти України”,  констатуючи, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини –це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини –це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Відповідно до п.п.2 п.2.1. та п.п.7 п.2.2 Положення про  управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, на відповідача покладено обов’язок своєчасного нарахування, перерахування та виплати пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, встановлених законодавством України.

Крім того, статтею 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 вказаного Закону встановлено що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Тому посилання відповідача на відсутність у нього повноважень щодо виплати зазначених коштів з Державного бюджету України, не відповідають діючому законодавству України.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Зважаючи на викладене, посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, оскільки ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, дане питання чинним законодавством України врегульоване.

Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України”доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Оскільки Закон України від 14.06.2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” прийнято пізніше Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, підлягає застосуванню Закон від 14.06.2011 року, який не визнано неконституційним в установленному порядку.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”передбачена виплата державної соціальної допомоги “дітям війни”у розмірах з 22 травня 2008 року - 48,1 грн., з 1 липня 2008 року - 48,2 грн., та з 1 жовтня 2008 року - 49,8 гривні.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни”має вищу юридичну силу в порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

При цьому суд також враховує, що вказаний пункт постанови № 530 визнано незаконним постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 15.06.2009 року по справі № 2\385, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року.

06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала чинності 23.07.2011 року. Згідно з пунктом 6 зазначеної Постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Таким чином, дії відповідача після набрання чинності вказаною Постановою не суперечать діючому законодавству, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню по 22 липня 2011 року включно.

Згідно із ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст.10,11,86,158-163, 183-2 КАС України, -

П о с т а н о в и л а :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  задовольнити частково.    

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі в частині ненарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_1, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до  статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з 16 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

               Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, встановленому статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 16 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням  проведених за цей період виплат.                                                                                                                

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.                   

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 1,70 грн.                                

          Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: