РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2580/11

27.10.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді  Докучаєвої В.Ю.,

при секретарі  Синельщикові О.А.,  

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, за участю третіх осіб – Опікунської ради Первомайської сільської ради, Управління у справах дітей Сімферопольської РДА в АРК, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РО ГУ МВС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили права на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене домоволодіння знаходиться у приватній власності позивачки, в 2004р. в зазначеній квартирі зареєструвалась колишня дружина її сина – ОСОБА_2, а в 2005р. була зареєстрована народжена онука – ОСОБА_3 У 2007р. її син розірвав шлюб з ОСОБА_2, в квартирі за адресою АДРЕСА_1 колишня невістка давно не мешкає, в добровільному порядку  з реєстраційного обліку не знялася,  у зв’язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від  27.10.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 щодо вимог в частині визнання такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишені без розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі,  пояснивши, що відповідачка є її колишньою невісткою, з 2007р. не мешкає за адресою: АДРЕСА_1, речей її в квартирі  не має, комунальні послуги не оплачує.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що вона мешкає в будинку її померлої матері за адресою: АДРЕСА_2, домоволодіння не переоформлене, тому вона не має можливості зареєструватись в ньому. Крім того, її колишній чоловік – син позивачки має заборгованість по аліментам, і вона зніметься з реєстрації тоді, коли заборгованість буде погашено в повному обсязі.  

Представник третьої особи - Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РО ГУ МВС України в АР Крим у судове засідання не з’явився.

Третя особа – представник Управління у справах дітей Сімферопольської РДА у судове засідання не з’явився.

Третя особа – представник Опікунської ради Первомайської сільської ради у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідачки такою особою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3   на підставі  договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2001 року (а.с. 6).

В належній позивачці квартирі зареєстрована ОСОБА_2  /а.с.15/.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, які мешкають в одному селі зі сторонами, підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2007р., речей її там не має, за комунальні послуги не сплачує.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Частиною 3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Частиною 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, реєстрація відповідачки в належній позивачці квартирі є лише офіційним документальним підтвердженням місця її проживання і не може вважатися дією, яка порушує право власності на цей будинок, а її припинення за рішенням суду можливе лише у разі втрати відповідачами права на користування цім жилим приміщенням.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про визнання відповідача такою особою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Суд не сприймає доводи відповідачки про те, що її колишній чоловік має заборгованість по аліментам, оскільки зазначені обставини не стосуються справи, що розглядається.

Суд ставиться критично до доводів відповідачки про те, що їй не має де зареєструватись, оскільки це не є передбаченою законом підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, за участю третіх осіб – Опікунської ради Первомайської сільської ради, Управління у справах дітей Сімферопольської РДА в АРК, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РО ГУ МВС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою особою, що втратила право на користування квартирою за адресою АДРЕСА_1.

В задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя