Справа №2-1080\8

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коцюрби М.П. при секретарі Маціборко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до відповідачів про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.

Свої вимоги мотивує тим, що він був власником земельної частки (паю) у землях, що належали колективному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма "Рубежівська", розміром 3, 07 умовних кадастрових гектара без визначення цієї частки в натурі на місцевості. Напередодні та під час виборів Президента України у 2004 році ОСОБА_8, користуючись своїм авторитетом голови КСП та необізнаністю громадян повідомив, що належні громадянам земельні частки (паї) будуть обкладатись великим податком та переконав власників земельних часток (паїв), у тому числі і позивача продати земельні ділянки, видавши йому чи названим ним особам довіреності на відчуження земельних ділянок.

05 лютого 2005 року ОСОБА_1 видав довіреність ОСОБА_8 та ОСОБА_2, яка посвідчена і зареєстрована приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 за №305 на приватизацію земельної ділянки розміром 3, 07 в умовних кадастрових гектарах на виділення її в натурі, отримання державного акта та продаж чи обмін цієї ділянки. Проте після видачі вказаної довіреності ОСОБА_8 та ОСОБА_2 повністю розірвали зв’язок з позивачем.

Користуючись вказаною довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_2 виділили в натурі (на місцевості) земельну ділянку на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровим №3222485200:03:003:0070 та продали її відповідачу ОСОБА_3. Договір купівлі-продажу укладено 27.09.2005 року, посвідчено та зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за №1-2651 та в Державному реєстрі правочинів за №858537 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_10.

Вважає, що він не уповноважував ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на зміну цільового призначення земельної ділянки, угоди про відчуження земельних часток (паїв) на час видачі довіреності та укладення договору купівлі-продажу були заборонені законодавством, крім того в довіреності не зазначено, яку саме земельну ділянку із трьох видів було уповноважено відповідачів продати, а отже зміст доручення суперечить вимогам ст. 1003 ЦК України, відповідачі не отримали повноважень на відчуження належної позивачу земельної ділянки і тому відповідно до вимог ст. 241 ЦК України при відчуженні земельної ділянки діяли з перевищенням наданих їм повноважень. ОСОБА_1 не схвалював правочину, вчиненого відповідачами, а тому вважає, що вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки є недійсним і не породжує ніяких наслідків.

Просить визнати довіреність видану 05.02.2005 року ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчену і зареєстровану за №305 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9, такою, що вчинено з метою приховання договору купівлі-продажу земельної частки (паю); визнати недійсною довіреність видану 05.02.2005 року ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчену і зареєстровану за №305 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим №3222485200:03:003:0070, що знаходиться на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, укладений ОСОБА_8 та ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_3 посвідчений 27.09.2005 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1-2651 та в Державному реєстрі правочинів за №858537 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 та застосувати наслідки, передбачені у ст. 216 Цивільного кодексу України; повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровим №3222485200:03:003:0070 у володіння ОСОБА_1; визнати недійсним державний акт на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку за кадастровим №3222485200:03:003:0070, яка знаходиться на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, представник відповідачів направив до суду заяви в яких просить розглянути справу без відповідачів та їх представника через неможливість приймати участь у судових засіданнях.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, 05 лютого 2005 року ОСОБА_1 видав довіреність ОСОБА_8 та ОСОБА_2, яка посвідчена і зареєстрована приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 за №305, якою уповноважив ОСОБА_8 та ОСОБА_2 бути його представниками в усіх установах та організаціях, в тому числі в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, земельному відділі та інших установах незалежно від форм власності з питання приватизації земельної ділянки та виділення в натурі на місцевості, яка перебуває у колективній власності КСП Агрофірма "Рубежівська" Києво-Святошинського району Київської області, розміром 3, 07 в умовних кадастрових гектарах, яка належить ОСОБА_1 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №367269, отримати на ім"я ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, після чого продати або обміняти її, за ціну та на умовах на їх власний розсуд. Довіреність видана на строк три роки з правом передовіри.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону або акта органу юридичної особи та з іших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змІює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 діючи в межах наданих їм ОСОБА_1 повноважень, на підставі довіреності вчиняли усі необхідні дії в органах державної влади для отримання державного акту на право власності на земельну ділянку на ім’я довірителя, а також дії, направлені на продаж цієї земельної ділянки.

27 вересня 2005 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2, діючи відповідно до наданих їм повноважень та поставлених позивачем цілей продати земельну ділянку, продали належну ОСОБА_1 земельну ділянку від його імені ОСОБА_3, уклавши договір купівлі-продажу від 27.09.2005 року посвідчений та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1-2651 та в Державному реєстрі правочинів за №858537 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Н.В Дудкіною.

Суд не може погодитись з доводами позивачки про те, що довіреність та договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки вчинено з порушенням п. 15 Перехідних положень ЗК України з підстав того, що діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, зокрема, земельних часток (паїв).

Судом встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки заборони на продаж земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства не було. ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Посилання позивача на те, що він не уповноважував Помазана С.С та ОСОБА_2 на зміну цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і що вони перевищили свої повноваження, не ґрунтуються на доказах.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 215, 237, 239, 241, 1003 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 211-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.