16.09.2011  

Справа № 2-2830/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

12.09.2011 року                                                                Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі головуючого судді: Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -  

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовна заява мотивована тим, що 22 квітня 2010 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач позичив у позивача гроші в сумі 10000 доларів США, що по офіційному курсу НБУ становило 80000 грн. Термін повернення зазначеної суми був визначений ними - до 22 квітня 2011 року. Однак, ОСОБА_2 взяті в борг гроші до вказаного у розписці терміну не повернув. Крім того, позивач вважає, що даними діями відповідача щодо неповернення боргу йому завдано душевних страждань.

Вищевикладені обставини стали підставою звернення позивачем до суду з даним позовом.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи  був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в зв’язку з чим за згодою представника позивача судом ухвалено провести заочний розгляд справи.   

В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини, відповідно до яких суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно договору позики від 22 квітня 2010 року, підтвердженого письмовою розпискою, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, останній зобов’язався повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 80000 грн., що станом на 22.04.2010 року еквівалентно 10000 доларів США, та зобов’язався повернути їх терміном до 22.04.2011 року.

Станом на 10 травня 2011 року ОСОБА_2 кошти згідно договору позики не повернув.

          Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума боргу відповідача становить: 80 000 грн. –основний борг, 1040 грн. –інфляція, 118,36 грн. –3% річних, 305,75 –відсотки за користування грошовими коштами.

          Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

          Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

          Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладе, позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики, а також втрат від інфляції, 3 % річних та процентів за користування коштами –підлягають задоволенню.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи те, що позивачем не обґрунтована суму оціненої в 5000 грн. заподіяної йому  моральної шкоди, суд беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які переніс ОСОБА_1, а також вимоги розумності та справедливості вважає, що вимоги позивача в частині про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що позивач сплатила судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, їх, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 526, 623, 625, 1046,1047, 1049, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 224-226  ЦПК  України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн., 1040 (одну тисячу сорок) грн. –втрат від інфляції, 118 (сто вісімнадцять) грн. 36 коп. –3 % річних, 305 (триста п’ять) грн. 75 коп. –проценти за користування кредитом, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 64 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано  протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Позивач вправі оскаржити рішення в загальному порядку.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.          

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

   Секретар: