Справа № 2-5012/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.                                                                                                        м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

          головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

          при секретарі –Шиміній М.Т.,

за участю:

представника позивача –Шурман М.Г.,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом, посилаючись на те, що 9 березня 2006 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 13800 дол.США строком по 9 березня 2026 року із сплатою 12,5% річних на споживчі цілі, а останній повинен був щомісячно повертати кредит зі сплатою процентів за користування кредитом у строки і у розмірах відповідно до графіку погашення. Оскільки відповідач зобов’язання за укладеним договором належним чином не виконує, то станом на 18 серпня 2011 року утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 20709,54 дол.США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 165075,74  грн., які позивач просив стягнути з ОСОБА_2 разом з понесеними судовими витратами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково і пояснив, що з 2008 року він дійсно перестав платити за кредитом, але при цьому він визнає лише заборгованість по тілу кредиту, оскільки кредитні кошти були перераховані банком безпосередньо будівельній компанії, з якою він уклав договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, але будівельники у встановлений договором строк квартиру не ввели в експлуатацію, тому він вважає, що будівельна компанія також повинна нести відповідальність за кредитними зобов’язаннями.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

9 березня 2006 року за заявою ОСОБА_2 (а.с.16) між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», яке у подальшому змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.28-32), та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/0075/74/47193 (а.с.19-20), відповідно до якого банк надає останньому кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 13800 дол.США на споживчі цілі для придбання майнових прав на квартиру, яка будується, строком на 240 місяців по 9 березня 2026 року зі сплатою 12,5% річних, а відповідач зобов’язаний був до отримання кредитних коштів здійснити страхування свого життя та страхування від нещасних випадків на користь кредитора у сумі не меншій від суми кредиту і щорічно поновлювати дію договорів страхування на суму не меншу суми заборгованості на момент страхування (п.6.7); сплатити банку одноразову комісію за розрахунково-касове обслуговування кредиту у розмірі 1% від суми кредиту (п.1.5) та щомісячно до 15 числа кожного місяця повертати позику і проценти за користування кредитом у розмірах відповідно до графіка погашення кредиту, який є невід’ємною частиною договору (п.6.1)(а.с.21-22).

З метою забезпечення виконання кредитних зобов’язань між сторонами був укладений договір застави майнових прав, предметом якого стали майнові права на однокімнатну квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 (а.с.24-25). Додатковою угодою №2 до кредитного договору сторони домовилися, що відповідач зобов’язується передати у заставу квартиру по АДРЕСА_1, мікрорайон забудови ІІІ-4-1 сел.Котовського м.Одеса, що буде здана в експлуатацію, протягом 30 календарних днів з дня отримання свідоцтва про право власності (а.с.23).

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 вказану суму кредиту (а.с.26,26а). У свою чергу відповідач прийняв позику, використавши її за призначенням, але свої зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, оскільки з кінця 2008 року припинив виплати.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредиту за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.10.1 кредитного договору).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань станом на 18 серпня 2011 року утворилася заборгованість у сумі 20709,54 дол.США, що за офіційним курсом НБУ складає 165075,74 грн., з яких заборгованість за кредитом –9962,29 дол.США (79409,41 грн.), заборгованість за процентами –3486,58 дол.США (27791,53 грн.), пеня за прострочення сплати процентів –7260,67 дол.США (57874,80 грн.)(а.с.8-15).

Пункт 7.5 кредитного договору, що відповідає вимогам ст.1050 ЦК України, передбачає право позивача вимагати від відповідача дострокового повернення позики, сплати процентів та інших платежів за даним договором у разі неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту.

Посилання відповідача на те, що будівельна компанія, в якій він набув майнові права на квартиру, що будується, повинна нести відповідальність за кредитними зобов’язаннями, так як нею були порушені строки здачі об’єкту в експлуатацію, є необґрунтованими і безпідставними, оскільки у договірних відносинах з банком перебуває лише відповідач. Крім того, посилаючись на невиконання будівельною компанією своїх зобов'язань, жодних вимог щодо виконання умов договору до неї  відповідач не заявляв.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та  доказаними, тому заборгованість за кредитом у сумі 20709,54 дол.США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 165075,74 грн. підлягає стягненню з відповідача.

          Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати: 1650,75 грн. –судовий збір, 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949), яка розташована в м.Одесі, по вул.Садова, 10, заборгованість за кредитом на загальну суму 20709,54 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 18 серпня 2011 року складає 165075,74 грн., та судовий збір у розмірі 1650,75 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: