Справа № 2/1519/7223/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2011 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого –судді Вербицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання –Солтис О.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та розподіл цього майна, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу з вересня 2004р.; про визнання обєктом спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності в рівних частках на це майно за сторонами.
В обгрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що з відповідачем вони проживають спільно з вересня 2004р., ведуть сумісне господарство, мають спільний бюджет, купують речі, меблі, спільно харчуються та ін. Шлюб між сторонами був зареєстрований лише 12 грудня 2008р. Проте до реєстрації сторони на спільні кошти придбали земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, - і почали будівництво. Усі витрати на будівництво, закупівлю будівельних матеріалів, меблів та ін. сторони несли разом зі спільного бюджету. Оскільки ОСОБА_1 працює провідником пасажирського вагону та постійно перебуває у тривалих відрядженнях, тому всі дії, повязані із реєстрацією права власності, введення будинку в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та її реєстрацію, здійснював відповідач ОСОБА_2 Останній зареєстрував право власності на будинок на своє ім'я. Але останнім часом стосунки між сторонами погіршились, відповідач став погрожувати виселенням, мотивуючи тим, що будинок, в якому вони проживають оформлений на нього і побудований до шлюбу, а тому ніяких прав ОСОБА_1 на цей будинок не має. Не погоджуючись з діями відповідача, позивачка звернулась до суду, просячи вирішити спір.
В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, вважає можливим постановити рішення про задоволення позову. Враховуючи визнання відповідачем позову, суд постановляє рішення в попередньому судовому засіданні, що відповідає вимогам ст. 130 ЦПК України.
Спір між сторонами виник з приводу встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділу спільного сумісного майна.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2004р. проживали разом однією сімєю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Вони з цього періоду по теперішній час ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, купують разом речі, меблі, спільно харчуються, разом відпочивають. Крім того, навесні 2005 року на спільні гроші сторони придбали земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, - і почали будівництво власної квартири. Усі витрати на будівництво, закупівлю будівельних матеріалів, меблів, предметів домашнього вжитку, одягу та інші витрати, сторони несли разом зі спільного бюджету. Побудувавши квартиру сторони зареєстрували шлюб 12 грудня 2008р. і продовжували жити разом, спільно утримуючи будинок. Вищевказані обставини сторони визнали в судовому засіданні, а тому вони не підлягають доказуванню на підставі ст. 61 ЦПК України.
Отже, суд вважає встановленим той факт, що сторони проживали однією сімєю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з вересня 2004 року; мали спільний бюджет і за спільні кошти придбавали і реєстрували теперішнє житло: квартиру АДРЕСА_1.
Встановлено, що 25 травня 2009р. видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 87,2 кв.м., а житловою –43,4 кв.м, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008р. за № 916 (а.с.13) Дане свідоцтво посвідчує, що ця квартира належить ОСОБА_2.
Згідно довідки КП «ОМБТІ та РОН» право власності також зареєстровано за ОСОБА_2 під № 739 в книзі 627пр-135 (а.с.12) на підставі вищезазначеного свідоцтва.
Оглядаючи матеріали справи, а саме: лист з управління архітектури та містобудування № 373/10 від 06.03.06р. про можливість замовлення технічного висновку про збереження та подальшого введення в експлуатацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16); висновок № 36/06-М управління архітектури та містобудування № 2046 від 05.09.06р. про можливість введення в експлуатацію даного нерухомого майна (а.с.14-15), - суд дійшов до висновку, що будівництво та оформлення домоволодіння відбувалось під час проживання сторонами однією сімєю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Крмі того, відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, придбане в результаті спільної праці за спільні грошові кошти членів сімї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачене договором в письмовій формі.
Враховуючи, що сторони між собою ніяких договорів не укладали щодо відповідного розподілу майна, набутого ними під час спільного проживання, а також те, що відповідач визнав спільне проживання з відповідачкою як чоловіка та жінки і спільні витрати на будівництво домоволодіння, суд вважає, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України в разі поділу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, частки співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором або законом. Між сторонами ніякого договору щодо визначення часток в спільній сумісні власності немає, а тому суд вважає, що сторонам на праві власності належить по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 60,74 СК України, ст. 368,372 ЦКУкраїни, ст.ст. 10,11,60,61, 209-210, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з вересня місяця 2004 року по 11 грудня 2008р.
Визнати об’єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, двоповерхову квартиру 6а, розташовану у будинку № 2б по вул.. Дністровська в м. Одесі.
Визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 43, 4 кв. м., а загальною 87, 2 кв. м. по Ѕ частині за кожним.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий Н.В.Вербицька