Справа № 331/1176/25

Провадження № 1-кп/331/475/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора                                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №42025082010000016, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2025 року,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 у справі №331/7278/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Крім того, одночасно із адміністративним стягненням на підставі ст. 39-1 КУпАП вищевказаною постановою ОСОБА_4 як особу, яка вчинила домашнє насильство, направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Із вказаним рішенням суду, умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників ОСОБА_4 03.02.2025 був належним чином ознайомлений спеціалістом управління по роботі з молоддю та сім`єю Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради.

03.02.2025 ОСОБА_4 особисто отримано повідомлення від Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для кривдників, що засвідчено його особистим підписом. Відповідно до вказаного повідомлення ОСОБА_4 як особі, яка вчинила домашнє насильство, необхідно з`явитися 07.02.2025 о 14:00 годині до ФОП « ОСОБА_6 » за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що його на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 направлено до Запорізької міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи реальну можливість дотримуватись обов`язків, покладених на нього судом, будучи ознайомленим із умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України, 07.02.2025, 14.02.2025, 21.02.2025 не прибув до ФОП « ОСОБА_6 » для проходження програми для кривдників.

Своїми діями, які полягали в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників, яка передбачена Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», він свідомо ігнорував виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 у справі № 331/7278/24, яка є обов`язковою до виконання, тим самим підривав авторитет органів правосуддя України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Прокурор у судовому засіданні обвинувачення підтримала у повному обсязі, просила суд визнати пом`якшуючими покарання обставинами щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обтяжуючою покарання обставиною – вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах. Також вона просила призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік із покладенням визначених законодавством обов`язків і вирішити питання про речові докази.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що не з`являвся для виконання програми для кривдників через стан здоров`я та зловживання алкоголем, але довідок про це він надати не може. Також він зазначив, що визнання вини ним добровільне, ніхто його до цього не примушував. Запропоноване прокурором покарання він вважав справедливим. Зазначив, що більше так вчиняти не буде.

Захисник обвинуваченого не заперечувала проти визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, і проти запропонованого прокурором покарання. У той же час, вона просила не визнавати обтяжуючою покарання обставиною вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, оскільки у даному випадку потерпілих від даного кримінального правопорушення не встановлено і жодній особі шкоди завдано не було.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами - показаннями обвинуваченого, який свою вину визнав повністю і підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених під час досудового розслідування і під час судового провадження. Його дії щодо умисного ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, правильно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України.

За згодою учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, відомості особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої у ст. 50 КК України його мети – кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави у приватне життя особи повинно спрямовуватися на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Так, судом враховано, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

ОСОБА_4 раніше не судимий,не одружений, офіційно не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 ,відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 ,згідно зі ст. 67 КК України судом встановлено не було.

При цьому, суд не знаходить підстав для визнання обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, як про те зазначено в обвинувальному акті, оскільки під час судового розгляду даного кримінального провадження було встановлено, що даним кримінальним правопорушенням шкода жодній особі завдана не була, а також жодна особа не була визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказані вище відомості про його особу, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також той факт, що обвинувачений усвідомив суспільну небезпеку скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений, матеріальна шкода даним кримінальним правопорушенням завдана не була.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає, відповідне клопотання до суду заявлене не було.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Речовий доказ – CD-R диск із відеозаписами ознайомлення ОСОБА_4 з постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя                                                                 ОСОБА_7