Справа №295/2972/25

1-кс/295/1459/25

УХВАЛА

про арешт майна

04.03.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025060610000030 від 25.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone 11 ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 зі сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який було вилучено 27.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів з позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив проводити без участі слідчого.

Власник майна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Житомирськтго РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування матеріалів кримінального провадження, відомості про яке 25.02.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060610000030, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в мобільному додатку «OLX» створила оголошення про продаж жіночої сумки за грошові кошти в сумі 2 900 грн.. 24.02.2025 до ОСОБА_6 в мобільному додатку «Viber» звернулась особа під іменем користувача « ОСОБА_7 » із абонентським номером НОМЕР_4 . В ході листування особа під іменем користувача « ОСОБА_7 » о 10 год. 36 хв. 24.02.2025 надіслала ОСОБА_6 фішиногове посилання «OLX-доставка» - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після переходу ОСОБА_6 за посиланням та введення реквізитів банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 з даної карти невідомою особою було викрадено грошові кошти в сумі 3 500 грн.

Після цього, о 13 од. 45 хв. 24.02.2025 на абонентський номер ОСОБА_6 , використовуючи мобільний додаток «Telegram» зателефонувала невстановлена особа чоловічої статі, яка представилась працівником АТ КБ «ПриватБанк». В ході телефонної розмови невстановлена особа, користуючись довірою до працівників банку, повідомила ОСОБА_6 про шахрайські дії з її банківською картою № НОМЕР_5 , у зв`язку з чим вказала на необхідність створення віртуальної банківської карти та переказу залишку грошових коштів на неї. Будучи введеною в оману ОСОБА_6 здійснила вхід в особистий кабінет «Приват24», створила віртуальну банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 та 3 транзакціями в сумі 29 000 грн., 29 000 грн. та 24 000 грн. здійснила переказ грошових коштів з банківської карти № НОМЕР_5 на банківську карту № НОМЕР_6 . В той же час, невстановлена особа, заволодівши реквізитами банківської карти № НОМЕР_5 здійснила вхід в особистий кабінет «Приват24» та здійснила переказ грошових коштів 3 транзакціями в сумі 29 145 грн., 29 145 грн. та 24 120 грн. на загальну суму 82410 грн. на токен-карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) та в подальшому здійснила переказ на банківську карту АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_9 , з якої на банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_10 .

27.02.2025 під час проведення огляду місця події за участі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 11 ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 зі сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який перебував у користуванні її сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

28.02.2025 року вилучене під час огляду, вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на завдання арешту майна, враховуючи, що вищевказані речі, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, тому з метою збереження речових доказів для проведення повного, всебічного, об`єктивного розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone 11 ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 зі сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який було вилучено під час огляду місця події 27.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника та користувача можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:                                                                                               ОСОБА_1