ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 березня 2025 рокуСправа №160/19893/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними  та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення позивача з лав Збройних Сил України на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з поданим рапортом від 17.06.2024 №05.07.2024;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення, яким звільнити позивача з лав Збройних Сил України на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №160/19893/24 позовні вимоги задоволено. Зокрема,-визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1993 № 2232-XII. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1993 № 2232-XII.

Постановою Третього аплеяційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №160/19893/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без змін, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 – без змін.

29 січня 2025 року від відповідача - військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №160/19893/24. Необхідність роз`яснення рішення суду викликана тим, що на момент набрання законної сили рішенням у справі №160/10893/24 позивач ОСОБА_1 переведений для проходження військової служби до іншої військової частини НОМЕР_2 .

Зокрема, наказом командира військової частини від 20.09.2024 №316 солдат ОСОБА_1 , сапер розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 2 роти розмінування батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом командира НОМЕР_3 бригади охорони (по особовому складу) від 10.09.2024 №39-РС, вважається таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Так, з 20.09.2024 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зазначені обставини було встановлено при виконанні військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду від 25.01.2024 у справі №160/19893/24 у зв`язку з поданим рапортом заступника начальника штабу – начальника відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2025.

Станом на день ухвалення судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №160/19893/24 наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 №316 щодо виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не був предметом судового розгляду, протиправним не визнавався та не скасовувався.

Отже, на момент набрання законної сили рішенням суду у справі №160/19893/24 ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , та не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

З огляду на зміну суб`єктного складу у справі №160/19893/24 для відповідача є незрозумілим порядок виконання рішення суду у справі №160/19893/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року витребувано у військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , а також письмове підтвердження обставин того, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Також, ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та від 25.02.2025 витребувано у Міністерства оборони України належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та письмове підтвердження обставин того, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

25 лютого 2025 року від військової частини НОМЕР_2 надійшла інформація про юридичну адресу та ідентифікаційний код зазначеної військової частини разом з копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2024 №12 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Відтак, знайшли підтвердження обставини того, що на момент виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19893/24 позивача ОСОБА_1 переведено для проходження військової служби до іншої військової частини, яка не є відповідачем у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №160/19893/24 здійснено заміну відповідача з Військової частини НОМЕР_1 на Військову частину НОМЕР_2 .

Ознайомившись із заявою про роз`яснення судового рішення, суд вважає що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 254 КАС України, серед іншого, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

У п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду.

Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.

Суд зазначає, що представник відповідача у своїй заяві просить суд не роз`яснити рішення суду від 25.09.2024 у справі №160/19893/24, а встановити порядок його виконання.

За таких умов підстави для роз`яснення рішення суду від 25.09.2024 у справі №160/19893/24 в порядку, передбаченому статті 254 КАС України відсутні, оскільки зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, а зміст резолютивної частини судового рішення повністю розкрито змістом його мотивувальної частини, у зв`язку з чим зазначене рішення суду роз`яснення не потребує.

Суд наголошує, що відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Також, як вже вказано судом, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №160/19893/24 здійснено заміну відповідача з Військової частини НОМЕР_1 на Військову частину НОМЕР_2 .

Відтак, суд вказує, що обов`язок звільнити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1993 № 2232-XII перейшов саме до Військової частини НОМЕР_2 .

У зв`язку із вчиненими судом процесуальними діями щодо заміни відповідача у справі та з огляду на переконливе і зрозуміле викладення змісту рішення суду останнє роз`яснення не потребує.

Керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2025 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024  в адміністративній справі №160/19893/24, - відмовити.

Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 та п. 16 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                 А.О. Сластьон