Справа № 346/620/25

Провадження № 3/346/474/25

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

04 березня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, керівника і головного бухгалтера ПП “ТІС” (с. Корнич, вул. Довженка, 2-А, Коломийського району Івано-Франківської області), за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

                                                        ВСТАНОВИВ:

              в протоколі вказано, що ОСОБА_1 , працюючи на вищевказаній посаді, допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме несвоєчасно подав податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, тобто фактично подав 25.11.2024 року, граничний термін подання – 20.11.2024 року, чим порушив пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

           ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про його час і місце повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяв про розгляд справи у його відсутності.

            Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

          Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

            Реалізація цього принципу тісно пов`язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

          Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

         Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

            Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

          Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення унеможливлюють встановлення суспільної небезпечності (шкідливості) діяння, протиправності, карності, вини особи.

            Стаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

             Такий висновок судді прямо переплітається з науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, а саме під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

         Так, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. А за логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Відповідно поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

              Як вбачається з матеріалів справи, які надійшли до суду 06.02.2025 року, час вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення в протоколі вказано 25.11.2024 року, виявлено вказане правопорушення та зафіксоване в акті перевірки про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість ПП “ТІС” № 22819/09-19-04-05-14/32630503 від 20.12.2024 року. Судом неодноразово вживалися заходи щодо належного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, однак, в судові засідання ОСОБА_1 не з`явився та про причини неявки суду не повідомив. Надіслана за зареєстрованим його місцем проживання, судова повістка про виклик до суду повернулася до суду із відміткою за відсутністю адресата за вказаною адресою. Таким чином, на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП. Тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.

            Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7ст.247 КУпАП, достатньо встановити вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом.

       На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 38 ч.2, 247 п.7, 284, 288-290, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

           провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

        Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Яремин М. П.