Справа № 127/10169/24

                              ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2025 року                                                                місто Вінниця

Вінницький районний суд  Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Бондаренко О.І.

при секретарі: Гавліцькій А.Р.

без учасників провадження,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецька Олена Юріївна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецька Олена Юріївна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги,  посилаючись на те, що вона є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до ст. 1270 Цивільного Кодексу України, позивачкою протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_2 , подано заяву про прийняття спадщини та заведено спадкову справу за №70743505. Разом з тим, приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецькою О.Ю. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні відносини позивачки з спадкодавцем, а саме; що ОСОБА_3   є сестрою ОСОБА_4 .  Вказує, що зі свідоцтва про народження, виданого Вінницьким райбюро ЗАГС від 28.12.73 року, батьками ОСОБА_5 вказано: мати – ОСОБА_6 , батько – ОСОБА_7 . Відповідно до довідки, виданої Державним архівом Вінницької області від 26.06.2023 року №071381/7, метричних книг про народження по Хрестовоздвиженській церкві с. Михайлівка Брацлавського повіту Подільської губернії за 1922 рік в архіві на зберіганні немає, у зв`язку з чим надати довідку про народження ОСОБА_8 неможливо. Після реєстрації шлюбів сестер ОСОБА_5 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 - ОСОБА_10 . Разом з тим, документів щодо реєстрації шлюбів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в Державному архіві Вінницької області не збереглось. Вказує, що перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 народилась донька ОСОБА_2 . Зважаючи, що ОСОБА_2 являлась інвалідом з дитинства, рішенням Гуменської сільської ради від 18.03.2001 року позивача призначили опікуном над тіткою. Згідно довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 15.06.2023 року №02-1/28/104, ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована у АДРЕСА_1 разом із позивачем та сином позивача - ОСОБА_13 . Також пояснює, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті тітки, то організацією поховання та поминального обіду займалась одноособово.                                                                        Враховуючи вказане, позивачка просить: встановити факт постійного проживання однією сім`єю, більше п`яти років, а саме з 18.03.2001 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гулько Ж.В. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, змін та доповнень не мають, позовні вимоги підтримують. Також зазначили, що в разі неявки відповідача не заперечують проти заочного рішення суду.

Представник відповідача Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, у встановленому законом порядку, до суду не з`явився, причин неявки суду не повідомлено, відзиву не надано.                                                                                Третя особа приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецька Олена Юріївна, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена судом належним чином, у встановленому законом порядку.                        

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що  учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши думку сторони позивача, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Ворновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області, актовий запис №25 (а.с.5,11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

У відповідності до ст. 1270 Цивільного Кодексу України, ОСОБА_1 протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_2 , подано заяву про прийняття спадщини та заведено спадкову справу за №70743505.

Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецькою О.Ю відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 з спадкодавцем, а саме: що ОСОБА_3 є сестрою ОСОБА_4 (а.с.13).

Як вбачається з свідоцтва про народження виданого Вінницьким рай бюро ЗАГС від 28.12.73 року, батьками ОСОБА_5 вказано: мати – ОСОБА_6 , батько – ОСОБА_7 (а.с.14).

Відповідно до довідки, виданої Державним архівом Вінницької області від 26.06.2023 року №071381/7, метричних книг про народження по Хрестовоздвиженській церкві с. Михайлівка Брацлавського повіту Подільської губернії за 1922 рік в архіві на зберіганні немає, у зв`язку з чим надати довідку про народження ОСОБА_8 неможливо (а.с.18).

Після реєстрації шлюбів сестер ОСОБА_5 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 - ОСОБА_10 .

Разом з тим, документів щодо реєстрації шлюбів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в Державному архіві Вінницької області не збереглось (а.с.15-16).

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 народилась донька ОСОБА_2 .

Зважаючи, що ОСОБА_2 являлась інвалідом з дитинства, рішенням Гуменської сільської ради від 18.03.2001 року ОСОБА_14 призначили опікуном над тіткою ОСОБА_2 (а.с.19).

Згідно довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 15.06.2023 року №02-1/28/104, ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована у АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 та сином позивачки - ОСОБА_13 (а.с.20, 21-22).

У свою чергу, згідно ст.41 Конституції України право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.        

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Із роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Відповідно до п.23 вказаної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.        

Також слід зазначити, що у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи».

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03червня 1999року №5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

За змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти, про які просить та надає підтвердження ОСОБА_1 , а їх встановлення має юридичне значення для позивача, то з метою забезпечення реалізації її прав, які підлягають судовому захисту, суд вважає за необхідне встановити факти про який вона просить. 

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем, а саме: більше п`яти років, а саме з 18.03.2001 року по 07.02.2023 року,  породжує для позивача юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

Щодо позовної вимоги про зміну черговості одержання справа на спадкування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1264 ЦК України,  у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Таким чином, судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю. Аналізуючи викладені норми права, суд вважає, що наявні правові підстави для застосування ст.1259 ЦК України та визнання за ОСОБА_1 права на спадкування за четвертою чергою спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1220, 1216, 1218-1223, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 19, 141, 263, 265, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов  ОСОБА_1 – задоволити.                

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю, більше п`яти років, а саме: з 18.03.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .                                                                Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.03.2025.

       Суддя                                Оксана БОНДАРЕНКО